8 неприємних видів дитячої поведінки, що є абсолютно нормальними
Ми в Тутка вирішили розібратися в неприємних особливостях поведінки дітей і маємо вас заспокоїти: з дитиною все добре.
1. На все відповідає «ні»
Зазвичай ласкавий і слухняний малюк зненацька починає відмовлятися від усього, що йому пропонують, іноді в досить різкій формі. Відкидаються навіть найулюбленіші речі, не кажучи вже про щось менш приємне.
Що відбувається:
Як правило, період «ні» сигналізує про початок так званої кризи самоусвідомлення, яка настає приблизно в 2,5-3 роки. Малюк розуміє, що він окрема особистість, а не частина батьків, і намагається окреслити своє місце в сім’ї.
Що робити:
Набратися терпіння і не намагатися придушити дитячий дух протиріччя. Дайте дитині можливість вибору і деяку самостійність: нічого страшного не станеться, якщо малюк сам вибере, в чому йти в садочок. Проявлене розуміння дасть свої плоди – дитина віднайде упевненість в собі та буде більше вам довіряти.
2. Постійно дає одне й те ж запитання
Малюк не просто повторює одне і те ж сотню разів, але й наполегливо вимагає вашої реакції. Знайоме? Найчастіше мамі навіть не вдається зрозуміти, що дитина хоче донести до неї, а вона в свою чергу засмучується, якщо не отримує відповіді. Вийти з рівноваги можуть навіть найбільш терплячі батьки.
Що відбувається:
Повторення – найкращий спосіб запам’ятати, як слово використовується, і зрозуміти, чи змінюється його значення в залежності від часу або конкретної ситуації. Крім того, малюк тренує інтонацію і вимову.
Що робити:
Пам’ятайте, що повторення слів і фраз – це крок на шляху до успішного опанування мовлення. Задовольняйте цікавість крихітки, більше спілкуйтеся з нею: період повторень пройде, а негативна реакція може стати причиною зародження комплексів.
3. Часто прокидається посеред ночі
Здавалося б, режим сну і неспання давно сформувався. Але раптом у дитини виникає звичка погратися о 3 годині ночі, а іноді і взагалі впасти в істерику. І чим частіше це трапляється, тим складніше з цим змиритися.
Що відбувається:
Проблеми зі сном часто виникають через надлишок емоцій та інформації, яку малий отримує протягом дня. Ймовірно, вечір був перевантажений подіями. Але причиною перезбудження можуть бути не тільки занадто активні ігри перед сном, але і опанування нових умінь: на думку дитячих психологів, малюкові настільки хочеться потренувати навичку, що заради цього він готовий пожертвувати сном.
Що робити:
Для початку варто перенести всі активні розваги на першу половину дня. Якщо нічні чування не припинилися, постарайтеся не злитися. Проведіть з малюком трохи часу разом – швидше за все, в найближчі кілька хвилин він заспокоїться і повернеться в ліжко.
4. Пустує і діє вам наперекір
Ранок, ви поспішаєте на роботу, дитина має йти в садочок, всі квапляться, і тут починається спектакль: каша розподілена на обличчі, на руках і столі, а малюк замість того, щоб йти вмиватися, мчить в кімнату, по дорозі перевертаючи горщик, і ховається в шафі (а каша, до речі, досі ще на руках). Пустощі, як завжди, почалися невчасно.
Що відбувається:
На думку психолога Джона Готтмана (John Gottman), те, що нам здається пустощами, з позиції дитини є певним запрошенням до гри. А гра – це поки головний спосіб крихітки отримувати знання про світ. Малюк щойно прокинувся і сповнений енергії, і немає його провини в тому, що його потреби не зійшлися з планами дорослих.
Що робити:
Перегляньте розпорядок дня. Можливо, вранці варто встати раніше і приділити іграм належний час. Якщо такий варіант не підходить, то постарайтеся все ж з розумінням відноситися до дій дитини: робити «на зло» вона ще не в змозі.
5. Кричить через будь-яку дрібницю
Сьогодні ви заборонили дітям дивитися мультики і у відповідь отримали порцію крику. За примхливість крикуни відразу були покарані. Однак ви не врахували, що вчора самі запропонували влаштувати тригодинний мультмарафон, оскільки повинні були зайнятися важливою справою і не хотіли, щоб вас відволікали.
Що відбувається:
Малюки швидко засвоюють правила гри (особливо, якщо ці правила в їх інтересах) і щиро не розуміють, чому ситуація раптом змінилася. А неможливість задовольнити якусь потребу (іншими словами, стан фрустрації) нервує і дітей, і дорослих.
Що робити:
Будьте послідовними, дозволяючи і забороняючи щось дитині. Не варто змінювати умови «на правах сильнішого» просто тому, що вам так зручно. Встановіть правила і дотримуйтеся їх разом з малюком.
6. Жбурляє речі
Дитина знову і знову розкидає олівці по підлозі, кидає іграшку об стіну, а якщо мова йде про дітей молодшого віку – 10 раз поспіль викидає соску і кожного разу плаче, поки не отримає її назад.
Що відбувається:
По-перше, малюк схильний до імпульсивних дій, контролювати які він не може тільки тому, що відповідні відділи мозку ще не розвинулися. По-друге, кидання речей – це теж цікава навичка, яку потрібно відпрацьовувати: тут задіяні і дрібна моторика, і координація між руками і очима. По-третє, кидаючи щось, малюк вивчає причинно-наслідкові зв’язки (якщо річ кинути, вона впаде вниз), знайомиться з гравітацією.
Спробуйте пояснити, які предмети кидати можна, а які не можна. Як правило, у віці 2 років дитина вже здатна зрозуміти це.
7. Почала погано їсти
Дитина завжди проявляла прекрасний апетит, але останнім часом почала відмовлятися від улюблених перше страв. Колишні обсяги порцій теж раптом стали занадто великими – в тарілці весь час залишається їжа.
Що відбувається:
Педіатри виділяють кілька причин втрати апетиту, серед яких можуть бути і погане самопочуття, і прорізування зубів, і просто захопленість грою та небажання відволікатися на обід. Однак, як виявили дослідження, на харчові звички може вплинути введення нових продуктів до раціону. Малюки досить консервативні, нове їх лякає, отож надмірна наполегливість батьків може лише посилити проблему.
Що робити:
Якою б не була причина, не варто силоміць годувати дитину. У 2 роки вона вже в змозі зрозуміти, що наїлася. Обережно вводьте нові продукти в раціон, не створюйте негативних асоціацій з їжею і намагайтеся підтримувати режим.
8. Починає істерику
Жодні крики, скиглення і примхи не порівняються зі справжньою істерикою, яку дворічний малюк здатний розпочати на порожньому місці або з незначного приводу. Спочатку він плаче з метою отримати бажане, але дуже швидко виходить з-під контролю. Ще гірше, якщо це відбувається в громадському місці: тоді заспокоїти дитину стає набагато важче.
Що відбувається:
У істерик завжди є більш глибокі та не завжди очевидні причини: нездужання, емоційне перевантаження, голод, втома. На їх фоні проста дрібниця на зразок відмови від придбання іграшки стає ударно-спусковим механізмом. Якщо доросла людина здатна впоратися з емоціями, то у дитини нервова система ще як треба не розвинена.
Що робити:
Розмовляти і відволікати в такій ситуації марно. Можна або спробувати попередити істерику на самому початку (відволікти на щось цікаве, наприклад), або якщо процес вже запущений, дати дитині заспокоїтися самій і вже потім обговорити її почуття. Йти на поступки фахівці категорично не рекомендують.
Бонус: як впоратися з надмірною емоційністю дитини
Як підтвердили недавні дослідження групи вчених з США, на поведінку і емоційний стан дитини впливає читання вголос. За підсумками експерименту діти, яким батьки регулярно читали книги, стали менш схильними до прояву агресії. Вчені пояснюють, що процеси, які запускаються при прослуховуванні історії, безпосередньо пов’язані з умінням контролювати свою поведінку. А енергія, яка раніше витрачалася на негативні емоції, спрямовується в творче русло.
