Буде тільки гірше: Посол України в Польщі дав невтішний прогноз про ситуацію на українсько-польському кордоні
В даний час функціюють ті ж вісім пунктів пропуску, що і 10 років тому, тоді як кількість людей, які перетинають кордон, з тих пір збільшилася в кілька разів.
Українські дипломати радять Державній прикордонній службі подумати над збільшенням кількості пунктів пропуску на кордоні України і Польщі, щоб мінімізувати скупчення людей і машин, інформують Патріоти України. Про це в інтерв'ю Укрінформу заявив посол України в Польщі Андрій Дещиця.
- Проблемним місцем для двосторонніх відносин залишається кордон. В останні дні черги на кордоні б’ють рекорди. Видно, що потрібними є подальші системні рішення. Як ви це оцінюєте?
- Системно вирішити проблему може збільшення кількості пунктів пропуску та скорочення тривалості проведення перевірок і оформлення документів. Якщо розбудова інфраструктури пунктів пропуску вимагає часу, то запровадження спільного контролю у всіх пунктах пропуску (на сьогодні діє в 4 з 8 автомобільних пунктів пропуску) могло б вже у короткостроковій перспективі значно покращити ситуацію. Ми працюємо над цим. Важливим елементом є також належне виконання обов’язків працівниками прикордонної та митної служб. Не варто нехтувати «гарячою лінією» у ситуаціях, коли бачите, що дії працівників пунктів пропуску не відповідають вашим очікуванням.
- Є така думка, що, можливо, потрібно створити якийсь один орган, який координував би дії усіх структур, які працюють на кордоні, оскільки усі вони підпорядковуються різним відомствам. Яка ваша думка з цього приводу?
- Для цього в кожній з країн є уряд. Якщо кожне з відомств відповідально ставитиметься до своїх завдань і роботи, тоді і координація буде нормальною. Я не бачу потреби додаткового органу, адже є Кабінет міністрів, на засіданні якого можна обговорити питання усіх служб – прикордонної, митної, фітосанітарної тощо. Питання в тому, що це справді проблема, яка загострюватиметься, якщо кількість пунктів пропуску на кордоні не збільшуватиметься. Звичайна арифметика. Десять років тому ми мали вісім автомобільних пунктів пропуску, і сьогодні їх вісім. Натомість, кількість людей, які перетинають кордон, збільшилася у декілька разів. Різного роду спроби пришвидшення перевірки на кордоні за рахунок створення окремих смуг для малого прикордонного руху чи автомобілів громадян ЄС не вирішує загальної проблеми. Тому, основним завданням є збільшення кількості пунктів пропуску на кордоні і поширення на всі пункти спільного контролю.
- Ще попередній польський уряд в 2015 році виділив Україні 100 млн євро кредиту, який планувалося витратити на модернізацію кордону. Ця справа якось загальмувалася...
- Це питання вирішується. У грудні було підписано протокол про продовження терміну дії відповідної угоди до грудня 2019 року. Вже підписано угоди з підвиконавцями, однак низка контрактів досі перебуває на завершальній стадії погодження. Сподіваюся, що невдовзі усі контракти буде підписано і розпочнеться практичний етап модернізації інфраструктури діючих пунктів пропуску та розбудови під’їзних шляхів до них.
Посол України в Польщі Андрій Дещиця
- А якою є перспектива створення нових пунктів пропуску?
- Поки що пріоритетним завданням є модернізація наявних пунктів пропуску. Але реальною є також перспектива відкриття протягом двох років пункту пропуску “Нижанковичі-Мальховичі” поблизу Перемишля. Для цього є вже рішення змішаної комісії з питань транскордонного та регіонального розвитку, є кошти в місцевих бюджетах, зокрема у Підкарпатському воєводстві для підготовки проектно-кошторисної документації.
Ми маємо ще кілька місць на українсько-польському кордоні, де потенційно можуть бути пункти пропуску. Це чотири місця, де відбуваються дні добросусідства: одне – на Волині, два – у Львівській області, ще одне – у Закарпатській області, де сходяться кордони України, Польщі та Словаччини. Об’єктивна потреба відкриття тут пунктів пропуску є. Потрібне політичне рішення і фінансове забезпечення.
- Міністри інфраструктури України і Польщі обговорювали це питання під час останньої зустрічі в середині грудня у Варшаві?
- Так. Вони обговорювали комплекс заходів, необхідних для пришвидшення реалізації цього задуму.
- Крім автомобільного і залізничного руху на кордоні, на кількох пунктах пропуску функціонує ще пішохідно-велосипедний. Якою є перспектива його розвитку?
- Треба реально подивитися, чим є сьогодні піші переходи. У пункті пропуску “Медика-Шегині” піший перехід часто використовується для того, щоб займатися дрібним бізнесом, що не зовсім відповідає цілям функціонування пішохідного пункту пропуску – розвитку туризму, відвідання знайомих і родичів, проведення культурних заходів. Більше того, він має бути обладнаний таким чином, щоб не створювати небезпеки для тих, хто перетинає кордон транспортними засобами.
У пункті пропуску “Угринів-Долгобичув” у тестовому режимі впродовж останніх трьох років існував піший перехід. Сьогодні польська сторона вирішила припинити пішохідний рух, оскільки українські органи місцевого самоврядування не спромоглися протягом цього періоду забезпечити належні умови для подорожуючих. Поки українська сторона не виконає своїх зобов’язань, рух не відновлять. Є певні стандарти і їх треба поважати.
Порушуємо також питання про необхідність відкриття, виключно для осіб, які подорожують з туристичною метою, пішохідно-велосипедного коридору у новому прикордонному пункті “Нижанковичі-Мальховичі”. Як пішохідно-велосипедний може також функціонувати пункт пропуску “Лубня-Волосате” у Закарпатській області. Це Національний парк, там автомобілі не їздять, але пішохідний і велосипедний рух міг би бути формою існування цього пункту пропуску, однак виключно для туристичних подорожей.
Джерело: Укрінформ
