Час молодих: чого за рік досягнув наймолодший сільський голова України
Рівно рік, як студент “Львівської Політехніки” Олег Карапінка очолив Галичанівську сільську раду, що на Львівщині. На позачергових виборах за нього проголосували 60 відсотків мешканців.
Хлопцеві дісталось два села: 1500 мешканців, 32 тисячі квадратних кілометрів земель і трохи більше мільйона гривень місцевого бюджету. А ще погане вуличне освітлення, нічийний стадіон, погані дороги і невпорядкована земля. Олег Карапінка каже, що розібрався з цим усім, але не все, що планував, встиг зробити.
Здобутки
На перший погляд, в селі мало що змінилось – хіба що завершена дорога, що веде до церкви, та дерева на узбіччях охайно позрізувані. Але не це – головне для наймолодшого в Україні сільського голови. Перше, що він показує – систему відеоспостереження: загалом вісім камер у двох селах на в’їздах та виїздах з сіл, біля школи та в центрах населених пунктів , а також великий екран у кабінеті голови, на якому і транслюється відео з камер. Тепер все, що діється в селах, голова може бачити, не виходячи з кабінету. Переконує, що ці камери – це запорука безпеки в селах. І хоча великих злочинів в селі не стається, дрібні крадіжки можуть траплятись. Камери допомагають. Найбільше пограбування, яке сталось в селі за рік, розкрили саме завдяки їм.
“Ми передивились по відео, які автомобілі в’їжджали в село і з яким інтервалом виїжджали, і таким чином, вирахували і роздивились номер підозрілого автомобіля. Його дані ми передали поліцейським. Таким чином, злочинців ми допомогли знайти”, – каже Олег Карапінка.
Ще одним своїм успіхом Олег Карапінка називає облаштування вуличного освітлення, яке в селі Дроздовичі повністю завершене, а в Галичанах процес закінчують. В селах доставили 40 опор на вулицях, де їх бракувало, і замінили старі лампи на LED. “Економія коштів через краще обладнання майже вдвічі: якщо раніше ми платили за освітлення 5-6 тисяч гривень, то нині в нас на це йде до 2,5 тисячі гривень”, – каже Олег Карапінка.
Також за цей рік в селі змогли поставити тренажери на спортивному майданчику, оновити медичне обладнання в фельдшерських пунктах в двох селах. Війт також подбав про розчищення півкілометра місцевої річки, що зменшило підтоплення городів селян. Ще один важливий проект – відкриття групи дошкільнят на 25 місць в Дроздовичах. І хоча в селі Галичани садок є, але возити туди дітей з Дроздовичів – далеко, тому матері просили відкрити такий садок і в їхньому селі. Але оскільки грошей на будівництво такого об’єкту в бюджеті немає, вирішили обійтись малими жертвами і відкрити дитячу групу в школі, для цього вже закупили необхідні меблі, обладнання, і в вересні відбудеться відкриття групи.
Невдачі
А от відвоювати ставки, 510 гектарів водойми, які належить селу, але використовуються “Львівським облрибкомбінатом”, як голова обіцяв торік DW, не вдалося. Війну з ними Карапінка розпочав ще будучи районним депутатом. Але не зміг зрушити з місця і за цей рік, вже як сільський голова. Правовий конфлікт був закладений ще в радянський час. Землею, розташованою на території сільської ради, розпоряджалась районна влада. Новий війт вважає, що право на цю землю треба повернути сільській громаді.
Але нещодавно в справі з’явився новий виток. З’ясувалося, що Галичанська сільська рада – неналежні позивачі, бо частину водойми вже включила в свій генплан Городоцька міська рада, хоча попередньо мала це погодити з місцевою владою, тобто Галичанівською сільською радою. Тепер Карапінка має судитись не тільки з рибкомібнатом, але і з Городоцькою міською радою. Але молодий голова обіцяє, що цю справу доведе до кінця, оскільки йшов з цим на вибори і повернути ці землі для нього – справа честі. Він пояснює, що якщо земля буде оформлена, рибкомбінат платитиме оренду, що збільшить надходження до бюджету сільської громади.
Не вдалось облаштувати і стадіон колишнього колгоспу в Галичанах. “Ми ще не взяли його на баланс. Просто має бути дотримана вся юридична процедура. Якраз рік минає, як ми оголосили про розшук власника. Далі ми подаємо в суд, і якщо суд визнає його безгосподарним майном, ми беремо його на свій баланс. Тоді і почнемо облаштування поля і роздягальні для сільської футбольної команди”, – каже Олег Карапінка.
Оцінка селян
Селяни рік роботи нового голови оцінюють скромно, але позитивно. “Це – надто малий час, щоб щось говорити. Але видно, що хлопець щось робить. От дорогу до церкви зробив, тренажери поставив”, – говорить Марія Олійник. Вона працює продавчинею в магазині в центрі села, біля якого стоять столики, куди часто приходять посидіти мешканці, тому жінка знає всі новини і настрої в селі. “По-різному говорять. Комусь подобається, комусь не подобається, що повільно то робить, хочуть все і зразу, але загалом враження від його роботи – гарні. Працьовитий хлопець, часто все робить сам, і інколи його і о восьмій, і о дев’ятій годині можна побачити за роботою”, – каже жінка.
“Чистіше стало, краще освітлення, ще би цю велику дорогу поробив”, – додає місцевий житель Михайло Пукшин. Олег Карапінка розповідає, що люди дуже часто просять про ремонт доріг, які не є у власності села, а у віданні, наприклад, Служби автомобільних доріг. “Ми не можемо їх зробити. Ми можемо оновлювати тільки комунальні дороги, поміж будинками, наприклад. А от ремонт головних доріг має виконувати Служба доріг. Просто люди цього не розуміють”, – каже він.
Сільські розбірки в віртуальному світі
Але родзинку в керування селом молодий керівник все-таки вніс. Обговорювати проблеми села тепер можна і віртуально, в нього на сторінці в соцмережі Facebook. Так, скандал з одним із нечесних підприємців, який засіяв 18 гектарів поля запасу села без оформлення документів, перейшов з поля у віртуальну реальність. Тепер зі сторінки сільського голови всі можуть дізнатись, як починався і розвивався конфлікт. Родичі підприємця, які неохоче коментують чужим людям свою позицію, в соцмережі ,наприклад, вільно пишуть, що не вважають засівання сільської землі провиною. Мовляв, замість того, щоб земля заростала бур’янами, краще на ній виросте врожай. Олег Карапінка переконує, що за врожай, лишень хай аграрій оформить договір оренди землі.
Загалом в селі є два великі порушники земельної дисципліни, з ними голова веде постійні переговори, викликає поліцію, їх штрафують. І як показав час, така війна все-таки дає ефект. Завдяки цьому протистоянню підприємці почали активніше оформлювати договори з селянами про використання їхніх паїв, таким чином, зросли надходження від земельного податку, а бюджет сіл збільшився на 10 відсотків. А ще якщо підприємці належно оформлять право оренди землі з сільською радою, то бюджет, за словами сільського голови, зросте ще мінімум на 10 відсотків, а це – нові можливості для облаштування села.
