Дівчинка індиго із Полтави: Саша Путря за своє коротке життя створила понад 2000 картин і навіть технічних креслень
Уже в три роки Саша впевнено тримала в руках олівець і пензлик. Малювала вона, не перестаючи, і часто засинала вся забруднена фарбами. Її батько зробив з маленької спальні художню майстерню і намагався навчати дівчинку за академічною програмою, але натрапив на делікатну відсіч. Як художник Саша формувалася самостійно, керуючись власними враженнями та уявою.
Коли дівчинці виповнилося п’ять років, їй поставили стрaшний діaгноз – лeйкоз. Намагаючись абстрагуватися від бoлю, Саша почала присвячувати набагато більше часу своєму улюбленому заняттю. В цей час на зміну кумедним звірятам і казковим персонажам прийшли образи з індуїстської філософії, а також вражають уяву автопортрети – то у вигляді багаторукого бога Шиви, а то і зовсім в образі дорослої індіанки, в очах якої відбилася глибока печаль за нашу Землю.
Саша борoлася за життя шість років, після чого попросила батьків відпустити її. Незадовго до свого відходу вона попросила тата прикласти руку до білого аркуша і обвела її. Потім зверху приклала свою руку і виконала з нею те ж саме. Закінченим малюнок був знайдений вже після 24 січня 1989 року, коли дівчинки не стало. На ньому була зображена зірка Сіріус, на яку Сашенька мріяла полетіти.
З 1989 року відбулося більше ста персональних виставок Саші Путрі в багатьох країнах світу, про дівчинку було знято кілька документальних фільмів і написана документальна повість. На стіні дитсадка, де вона виховувалася, встановлено меморіальну дошку і відкритий музей. У Полтаві працює Дитяча художня галерея імені Саші, в якій під егідою Фонду захисту і підтримки талановитих дітей проводяться міжнародні конкурси дитячого малюнка.
