Добровольська: “Розумієте, ці дві історії – про скандал через медведчуківську гламурятню Оксану Марченко і її танці на 1+1 та скандал…”
До цього його постать з’являлась у публічному просторі скоріше як привид сірого кардинала і його впарювали суспільству як єдину точку контакту у переговорах про обмін полоненими. Його партія здебільшого намагалась налагодити комунікацію з пересічними громадянами через різних посіпак, руками і ртами ригівсько-ватних спікерів, купляла політиків, блогерів і так званих експертів.
Суспільство обурювалось, але їло кактус, бо думка про тих, хто можливо повернеться з полону, якось змушувала той кактус їсти.
Але постать сірого кардинала вже не влаштовує вєлікого і ужасного. Йому потрібна легітимізація в очах українців, це очевидно зараз на часі і дуже важливо.
Бо ця падла хоче в’їхати на легальне політичне поле України через вибори на білому коні і в сяючих латах. На грьобаному троянському коні.
Олена Добровольська
