Хочу пояснити, чим «маленький українець» і «маленький білорус» відрізняються від «маленького росіянина» і «маленького поляка».

12 листопада 2018 р. 12:29

Коли люди, які вважають себе представниками української національної еліти, серйозно кажуть про те, що всі проблеми країни вирішить виключно економіка, що «торпедування» питань мови та ідентичності, історі та культури «роз’єднує» країну, мені залишається тільки дивуватися тому, наскільки вони далекі від реальності, історичних процесів, від самого відчуття майбутнього.

Я хочу пояснити цим людям, чим «маленький українець» і «маленький білорус» відрізняються від «маленького росіянина» і «маленького поляка». У загальному і цілому – нічим. І ті, і інші хочуть менше платити за тепло і квартири, за машини і продукти. І більше отримувати. При цьому «маленькому поляку» і «маленькому українцю» потрібна свобода, а «маленький росіянин» і «маленький білорус» готові визнати царя, але це не фундаментальна різниця.

Фундаментальна різниця в тому, що «маленький росіянин» хоче дешевизни в Росі, а «маленький поляк» – в Польщі. Якщо стан справ їх не влаштовує, вони їдуть. Але вони не хочуть, щоб їхня власна країна стала Китаєм чи Німеччиною. Це і є ідентичність.

Величезній кількості «маленьких українців» і «маленьких білорусів» абсолютно все одно, де їх будуть годувати. Аби дешево. Я не звинувачую їх, ні – це природня спадщина колоніальних часів. Я тільки нагадую, що таке світовідчуття вже перетворило Білорусь на російський придаток, позбавило білорусів всіх шансів, наданих їм незалежністю. І Україна 2013 року була як ніколи близькою до аналогічного розвитку подій: від перетворення на російський протекторат врятували тільки Майдан, дурість Януковича і безумство Путіна. Але при цьому байдужість величезної кількості жителів до країни, в якій вони живуть, зумовили анексію Криму і окупацію частини Донбасу. Бо ніякі активісти, ніякі добровольці і ніяка армія вас не врятують, якщо вам наплювати.

Формування української ідентичності – головне завдання Української держави, суспільства, наці. Це завдання не підмінять ніякі економічні реформи, ніяка боротьба з корупцією, ніякі соціальні протести. Більш того, в українській формулі майбутнього відсутність української ідентичності означатиме ще й відсутність свободи. Тому що Україна буде поглинута Росією, якій свобода не потрібна. Ми все це вже проходили в ХХ столітті. Можем повторить?

Віталій Портников

Джерело