Лист Сергію Таруті. Привіт, Сергій. Пише тобі дівчинка Таня, з Донецька. Почитала я тут твої інтервьюшечкі, меседжі, обіцянки.
Пише тобі дівчинка Таня, з Донецька. Ось якраз та сама, на яку націлена твоя передвиборна агітація. Ти ж там середній клас рятувати зібрався. І Донбас реінтегрувати. Так що я якраз твоя мішень. Агітуй мене. Агітуй мене повністю!
Почитала я тут твої інтервьюшечкі, меседжі, обіцянки. Так, я така, я вмію читати, середній клас же, не в тапки гадить. Погортала-почитала і щось у мене не сходиться. Ща поясню.
У 1995 у тебе, сина простого начальника цеху, вже був ІСД, холдинг, заводи-газети-пароплави – коротше, класика жанру. Як клепали цей холдинг, відомо всім. Береться нормальне таке підприємство, вганяють у борги, купується за три копійки. Але то таке, хто встиг той і з’їв, фігня питання.
Жив собі Сергію, не тужив, красиву дружину любив, футболом цікавився, це ж ваша кланова риса, палюбому треба. А в 2004-му змінилася влада. Але ти не потонув. Структура пориста, напевно. Вжух! – і ти вже хвацько біля Ющенко і даруєш Катерині трипільські брошки від різко і вчасно покійного Платонова. І ненароком отримуєш замовлення на телефонізацію Кабміну, ВР, Секретаріату, та взагалі всього. Ти патріот, умнічек, що не підслуховує. Ти турбуєшся про інтереси країни, а не Сергія.
З овочів вийшло гірше. Він, звичайно, ідіот, але ідіот прохаваний, досвідчений. Баблом довелося поділиться, ти зубожів на порядок. Ти продав 50% акцій швейцарському трейдеру Carboner, щільно пов’язаного з російським «Євразхолдингом». Зараз ці акції у Зовнішекономбанку.
І мені, як електоратной одиничці, це не дуже подобається. Тому що акції – це не просто бабки, це вплив на містоутворюючі підприємства. Чи не на кав’ярню в Ужгороді, а на валютну металургію України. Ти навіщо це зробив, Сергій?
Ти про*бал половину свого бізнесу, тому що лох або тому, що той, інший, російський інтерес нажорістей в перспективі?
Ну да ладно. Повернемося до переломної точці. Коли почалася ж*па. У березні 14-го Турчинов призначає тебе головою Донецької обласної державної адміністрації. Чому тебе? Очевидно ж. Ти ж там свій. Автентичний донбаський бонза. Кому, як не тобі, розрулити питання? Побирінькому, чітко. Без шуму і пилу. Тобі ж з цього суцільний профіт в теорії. І там, де кучерявий Беня, свої, що збіглися з загальнонаціональними, інтереси отблюл просто на п’ятірочку, ти про*бал все. За півроку ти про*бал все.
Це факт, Серьожа, просто факт.
Спочатку гопнічкі зі своїми Мамзель расх*рачіли твій офіс на Щорса, азартно вижрали буфет з рафаелками і попісяли тобі під двері. На ахметовський Люкс не зайшов ніхто, досить було чотирьох товстолобиків з автоматами. В твій пісуар гадили щуплі Пацики з битами. Потім ти з Донецька цокав, гублячи тапки, авторитет і гідність. Цокав в Марік, де посидів трошки, а потім памперс став протікати, несамовито закликаючи тебе знову в путь. Ти вирішив безпосередньо домовитися з керівництвом діри, пропонуючи Донбас в подарунковій упаковці. І коридор до Криму. Натомість ти хотів малого – щоб залишки ІСД не чіпали і пост глави регіону. Але Саурон не ділиться владою. Класиків треба читати, так.
Восени 2014 року Порошенко відправив тебе у відставку. Алчевську металургію ти теж про*бал. Але десяток-другий рупій у тебе таки залишилися. Ти побирінькому, без креативу, склепав партію і почав її пропихати електорату через канал NewsOne. Ти сказав там: “Я б врятував не тільки Донецьк, але і Донецьку область і всю цю війну, якби мені дали таку можливість. Тому що абсолютно по-іншому потрібно було діяти”.
Знаєш, Сергію, у чому проблема? Пізд*ть потрібно без частинки «б». Вчися у Йулі Володимирівни, вона вміє. Ти використовуєш словосполучення «я би врятував».Це схоже на сумне «я б зміг» від літнього імпотента, який НЕ зміг. Це не куплять, Сергій. Чоловіки від «я б ..» презирливо кривлять рот, гидуючи навіть у морду дати. Жінки сміються.
Але на кого ти розраховуєш з таким послужним списком?
Tanya Adams
