Люблю тебе, моє сонечко..мама скучила. Дякую за такі короткі 20 років материнського щастя .Присвячується моєму сину-Янголу.
Треті роковини …
Присвячується моєму сину-Янголу…
Євген Хоменко 25.05.1997 – 20.04.2018
– Я навчила тебе любити Україну, ти навчив мене її захищати !
“В моїй країні вороги лютують
І десь на Сході нас боронять нашії сини..
Безщадно з ворогом воюють !
Вони пішли туди не за звання..заради нас,
Щоб ми щоденно зустрічали ранки.
Мій СИН там був,
Його коротке – МАМ, хто, якщо не Я?!
Назавжди в моїй пам’яті застрягло..
Прийшов той чорний час,
Коли душа його у небо полетіла
Лелекою сумною..Боже, як болить !
Та біль, що назавжди тепер зі мною – не покине..
І кожен мій прожитий день і рік,
Зближає з сином нашу зустріч…
ТИ в серці моєм, ЛЮБИЙ, НАЗАВЖДИ”
Люблю тебе, моє сонечко..мама скучила
Дякую за такі короткі 20 років материнського щастя
Тетяна Звягінцева
, мати
Він був “душею компанії”, ніколи не мав недругів і ворогів..!
Євгеній Хоменко
«Подгон»
25 травня 1997 р., м. Вільногірськ, Дніпропетровська область – 20 квітня 2018 р. (помер від поранень).
Старший навідник Окремий загін спеціального призначення ”А z oв”, #Східне_ОТО_НГУ.
Зазнав важкого осколкового поранення голови внаслідок вибуху снаряду в с. Павлопіль у Приазов’ї.
З мобільного шпиталю у стані коми 19 квітня доставлений в лікарню імені Мечникова, м. Дніпро.
Лікарі констатували загибель мозку, але намагалися врятувати хлопця, операція тривала 20 годин.
Помер вранці 20 квітня.
Залишились батьки та брат.
22 квітня похований в рідному Вільногірськ.
Вічна Память!
Царство Небесне захиснику Батьківщини!
