НІ ЖИВІ, НІ МЕРТВІ: НА ЯКОМУ ЕТАПІ ПЕРЕБУВАЄ ПОШУКОВА ОПЕРАЦІЯ ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ НА ДОНБАСІ
294 вважаються зниклими безвісти внаслідок боїв на Сході – це як військові, так і цивільні. Цю цифру озвучила Уповноважений Президента з питань мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Водночас, зі слів Ірини Геращенко, досі залишаються неідентифікованими більше тисячі тіл загиблих. Такі дані Міжнародного комітету Червоного Хреста. Робота у цьому напрямку не припиняється.
Протягом майже двох років Сергій Білоконь разом із пошуковцями займався ексгумацією та евакуацією тіл українських військових. Завдяки їхнім зусиллям, десятки бійців упізнали та ідентифікували, а їхні тіла – повернули рідним. Інформацію про можливі могили збирали по крихтах – від місцевих. Сергій розповідає, що підконтрольні Україні території пошуковці дослідили повністю.
"Варто залишити якісь 5-7%, ну 10 з 100, тому що всі відомі і передбачувані місця поховань вже знайдені і ексгумовані. Залишається на непідконтрольною території України і в основному – це Луганська область. Тому що 14-15 рік нас пускали в Донецьку область, різні райони. А в Луганську область нас пускали січень-лютий, половина березня і все", – пояснює пошуковець гуманітарної місії "Чорний тюльпан".
Пік звернень щодо зниклих безвісти припав на 2014 та 2015 роки, втім досі на гарячу лінію пошуковців надходять заявки.
"Дзвонять рази 2-3 на тиждень, люди звертаються за інформацією, є за минулі роки, тобто за 2017 рік дзвінки. В основному військові", – розповідає співробітник ГО "Союз Народна пам'ять" Геннадій.
Натепер Об'єднаний центр СБУ нарахував 294 зниклих безвісти військових та цивільних. Громадські активісти, що паралельно з державою займаються пошуком, називають цифру в рази більшу – 1288. Упродовж минулого, 2017 року, пошуковці опрацювали 15 ділянок. Ідентифікували 71 особу, 17 з них виявилися загиблими з боку бойовиків. Неідентифікованими залишаються близько тисячі тіл.
Скільки тіл загиблих залишилося на окупованій території – навіть приблизно підрахувати неможливо. Працювати українським пошуковцям там нині не дають.
"В Мінську в нас немає жодного прогресу через деструктивну позицію країни-агресора, її представників", – пояснює Ірина Геращенко.
Зниклих безвісти українців шукають і серед заручників: полонених та політв'язнів, адже і про них вичерпної інформації немає. Як і доступу до них представників України. Зафіксовані випадки, коли українців з окупованих територій таємно вивозили до Росії, де судили та саджали в тюрми.
"В наших списках є такий громадянин України – пан Сизонович. Це літня вже людина, яку таємно виезли з Луганська, вивезли судили в Ростові, про це не знали навіть наші консули. Потім ми коли моніторили інформацію по заручниках, знайшли інформацію, що такий був суд і він зараз в Сибіру", – каже Геращенко.
Тим часом, аби хоч якось впорядкувати пошуки та захистити родини зниклих, парламент ухвалив закон про правовий статус зниклих безвісти. Він передбачає створення спеціальної комісії.
"Комісія, яка буде включати в себе представників служби безпеки України, Міністерства оборони України, прокуратури, громадських організацій", – пояснює менеджер "Центру інформації про права людини" Олена Луньова.
Також мають створити реєстр зниклих. Крім того, законом передбачена підтримка родичів – психологічна, фінансова та юридична. Втім, аби закон запрацював, необхідно, щоби його імплементував уряд.
