Оригінальна Легенда про символ Різдва Христового, яку Варто прочитати разом з дітьми
Якось, ідучи лісом, Ісус Христос милувався красою дерев і почув, як хтось гірко плаче. Підійшов ближче – аж то Ялинка. “Чого ти плачеш? – спитав її Господь, – глянь, яка краса навколо!”
“Як же мені не плакати, – відповіла, схлипуючи Ялинка.
– Усі дерева змінюють своє вбрання кожної пори року: навесні вони вкриваються гарним цвітом, улітку тріпочуть листячком на вітрі, а восени тішать око рясними кольоровими плодами, на які так чекають дорослі і діти.
І лише я цілий рік в одному вбранні – ні цвіту не маю, ні плодів не даю, лишень відлякую всіх своїми колючими голочками.
Непотрібною чуюся в цьому світі”.
“Не журись, Ялинко, – співчутливо сказав Ісус.
– На втіху людям, а надто малечі, зроблю тебе символом дня свого народження.
Тебе вбиратимуть у найкращі диво – плоди, що виблискуватимуть в таємничому мерехтінні різдвяних свічок, на тебе чіплятимуть солодощі, якими так полюбляють ласувати діти, ти світитимешся, наче вифлеємська зірка, що вказувала царям і пастирям дорогу до того місця, де я народився, і довкола тебе танцюватимуть люди, прославляючи народження Сина Божого”.
Ось таку нагороду дістала Ялинка, що направду стала невід’ємним символом Різдва Христового.
Щасливих свят і лише добрих новин!
