У Раді задумали тотальну українізацію країни: до чого готуватися
Чому зараз
Законопроект 5670-д, який передбачає "забезпечення функціонування української мови як державної", був внесений у парламент групою із 76 депутатів ще в червні 2017 року. Щоправда, за рік проект так і не дійшов навіть до першого читання. Нардепи зрідка згадували про ініціативу повністю українізувати всі сфери життя країни.
Згадали про нього через 9 місяців, коли Конституційний Суд визнав "дітище" Ківалова-Колесніченка недійсним. Але в парламенті все ж вирішили залишити законопроект до кращих часів, бо на слуху у народних обранців були теми Антикорупційного суду і кадрові питання. На початку ж чергового політичного сезону, про необхідність прийняти закон серйозно заговорив голова Верховної Ради Андрій Парубій.
"Це восени, на цій сесії, ми повинні розглянути закон про мову. Після того, як Конституційний Суд скасував так званий закон Колесніченка-Ківалова, виник законодавчий вакуум, який ми повинні заповнити", — сказав він.
Повна українізація
Новий законопроект вносить ряд поправок і стосується багатьох сфер життя українців — від виборів до кіно. По-перше, 5670-д вносить зміни в судову систему України. У проекті закону чітко прописано — всі документи й акти цивільного, адміністративного, кримінального судочинства ведуться українською мовою. Після прийняття норм позивачі, відповідачі, а також судові інстанції зобов'язані будуть надавати будь-які документи тільки державною мовою.
Крім того, під час працевлаштування майбутній суддя і його помічник повинні не просто продемонструвати вільне володіння українською мовою, а й підтвердити це сертифікатом з "Нацкомісії зі стандартів". Аналогічні вимоги вводяться для держслужбовців, адвокатів, нотаріусів, кандидатів у депутати місцевих рад, нардепів та їхніх помічників.
Також такий сертифікат повинні отримати й ті люди, котрі планують стати громадянами України. Не оминули нововведення і майбутніх Уповноважених із прав людини, а також кандидатів в президенти і прем'єр-міністри. Регулювання торкнеться й освіти. У законопроекті вказано — мовою дошкільної, позашкільної, середньої та вищої освіти є українська.
Послуги поштового і транспортного зв'язку також переводяться тільки на українську. Ініціатори проекту закону вносять правки й у вітчизняний кінематограф. Так, фільмам, у яких виявлять приниження чи образу української мови, буде відмовлено у видачі ліцензії. Відповідно до запропонованих норм, реклама в Україні переводиться на державну мову. Всі зареєстровані в країні організації й суб'єкти власності виготовляють вивіски та рекламні таблички лише українською.
Аналогічні зміни торкнуться телебачення, радіомовлення і газет. Пункт про 60% українського контенту в ефірах — виключений. Після прийняття закону споживачі також зможуть прочитати необхідну інформацію про будь-який товар українською мовою. Зміни стосуються у тому числі й маркованої продукції.
Покарання за неповагу
За недотримання наведених норм народні депутати пропонують штрафувати фізичних і юридичних осіб. Якщо порушення відбулося у сфері освіти, культури, електронних інформаційних систем, поштового зв'язку — штраф становитиме від 3,4 до 5,1 тисячі гривень. За присутність не українського контенту в ефірах або на радіо — штраф від 8,5 до 10,2 тисячі, а в друкованих газетах — від 6,8 до 8,5 тисячі гривень.
Порушення правил розміщення української мови в рекламі — 5,1 до 6,8 тисячі гривень. Якщо ж знехтував українською мовою держслужбовець, він повинен заплатити штраф у розмірі від 6,8 до 11,9 тисячі гривень із позбавленням права займати посаду. Крім того, законопроект прирівнює українську мову до державних символів — гімну, гербу та прапору.
Ще одне нововведення законопроекту — вводиться посада мовного інспектора, який прийматиме від громадян скарги, пов'язані з обмеженням прав української. Якщо ж його приписи будуть проігноровані, то винуватцю загрожує штраф від 1,7 до 3,4 тисячі гривень.
Які перспективи
Варто відзначити: паралельно з 5670-д було подано два аналогічних за тематикою проекти, але з огляду на значну групу авторів, а також факт, що одним із авторів є голова профільного комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький, імовірність його розгляду дуже висока.
Цю інформацію OBOZREVATEL підтвердив народний депутат від "Народного фронту" Тарас Кремінь.
За його словами, законопроект розглянуть уже на наступному пленарному тижні і, ймовірно, він буде основним. Головні його цілі — побороти наслідки закону "регіоналів", а також збільшити вплив української мови у західних і південних регіонах країни.
"Ці законопроекти з'явилися у тому числі для нейтралізації впливу скандального закону Ківалова-Колесніченка, завдяки якому частина місцевих рад визнавали російську мову регіональною. Крім того, вони повинні посилити позиції української мови у країні", - сказав один із авторів проекту закону.
При цьому, на думку нардепа, основні нововведення законопроекту ніяк не торкнуться побутового спілкування українців, але зможуть вплинути на загальну мовну атмосферу в країні.
"Закон буде максимально толерантним. Є служби, які використовують не тільки українську мову, є також побутове спілкування, тут проблем не буде. Але на загальнодержавному рівні повинні бути зміни на користь української мови", — вважає Кремінь.
