Заходжу в університет, поруч іде мама з дитиною. Не почула, про що говорив малий, однак слова мами було чутно чітко: "Зі мною говори українською, будь ласка. Гаразд?"
Сьогодні станеться маленьке диво.
Зазвичай я пишу про свої мовні розчарування, про “укрАінскій”, “гаварітє па-рускі я нє панімаю”. Сьогодні – про мовне щастя
Заходжу в університет, поруч іде мама з дитиною. Не почула, про що говорив малий, однак слова мами було чутно чітко: “Зі мною говори українською, будь ласка. Гаразд?”. Оооо, і як можна було не посміхнутися?) Звісно, можна знайти негатив і в цьому, оскільки якщо вдома дитину вчать говорити українською, то російської він нахапався у школі чи садочку. Словом, сумна ситуація, варта окремих дискусій. Однак я впевнена, що з такою мамою малий далеко піде) правильне виховання – 90% успіху.
українська – це красиво!
Настя Рудніцька
