Все буде Україна

Показ передували улюблені бомондом "піонерські читання" на досить незвичайною майданчику - у меморіальній синагозі на Поклонній горі.
Головний редактор "Русского піонера" ​​Андрій Колесников зібрав друзів журналу в синагозі для відчутного занурення в тему читань - "Євреї". Перед початком заходу відбувся традиційний фуршет з нетрадиційними для виїзного кейтерінгу стравами національними єврейськими кухні - фарширований рибою, фаршмаком і, звичайно, коктейлями з кошерної горілкою. Зголоднілі на рукколовой "дієті" гості змели екзотичні закуски в одну мить.
Читання традиційно вела колумністка журналу Ксенія Собчак. Свої міркування на тему "єврейського питання" Ксенія вирішила не висловлювати, "з огляду на те, що останнім часом вищезазначена тема стала для неї дуже близькою".
- Хіба мало що мене вирветься? А я можу, ми ж мене знаєте. Так що я краще розповім анекдот: "Старий єврей перед смертю каже:" Бережіть вірмен! Не буде їх, візьмуться за нас ".
Про себе Собчак розповіла, що з антисемітизмом вона зіткнулася "рано і не по тій частині".
Парадокс ситуації полягав у тому, що євреєм, на думку ЗМІ, був тато, хоча "Собчак" - прізвище польська, а ось мама .... Але про неї ніколи нічого не говорили. Мама, чому ти завжди залишалася в тіні? - закликала матір до відповіді ведуча.
- Ти хіба не пам'ятаєш репортаж Невзорова, де домовилися до того, що Cобчак взяв прізвище дружини? - відгукнулася з першого ряду Людмила Нарусова. - А тобі я завжди говорила, що твій дідусь - єврей.
Першим висловився художник Андрій Більжо, розкривши таємницю його прізвища. Бабусю по маминій лінії у Більжо звали Зельда Ізраілевна, але прізвище Білж - без "ь" - носила зовсім не вона, а російська бабуся Антоніна Гнатівна по татовій лінії. "М'який знак з'явився потім у тата. Паспортистка так здалося красивіше", - повідав Більжо. Cам же художник одного разу прийшов до висновку, що "Білж" - це не прізвище, а абревіатура, і цієї версії дотримується до цих пір. "Якось я виступав в прямому ефірі" Радіо Свободи "у Петі Вайля в Празі.
Дзвонили нам виключно антисеміти, - розповів Більжо. - Коли вони нас дістали, я запитав радіослухача: "Чому ви вирішили, що я єврей?" - "Прізвище у вас - Більжо". - "А ви знаєте, що це абревіатура?" Абревіатуру художник розшифрував експромтом "скромно і зі смаком": "Бог. Істина. Любов. Життя. Батьківщина".
"По той бік ефіру пролунав глухий стукіт. По-моєму, людина впала зі стільця", - резюмував Більжо.
Виконавчий директор Російського єврейського конгресу (РЕК) Бенні Бріскін розповів про похід великих російських бізнесменів по пустелі напередодні свята Песах. У читаннях так само взяли участь "Заслужений паломник", ідеолог "модного тренду" - бродіння по пустелі, президент річка Юрій Каннер, письменник Віктор Єрофєєв, банкір Марк Гарбер, поет Володимир Вишневський і музикант Андрій Макаревич, який присвятив своє есе феномену "єврейської мами" .
"Незалежно від національності та віросповідання, найголовніше - давати один одному простір для існування. Якщо ти посміхаєшся, дивлячись в річку, то і відображення посміхнеться тобі у відповідь", - підсумував виступ рабин московської синагоги на Великій Бронній Іцхак Коган.
За посмішки на читаннях традиційно відповідає поет Андрій Орлов. Чи не підвів він і цього разу. Свій вірш "Орлуша" присвятив "вагонним спорах" - алаверди Андрія Макаревича.
Нацбаталіі в купе закінчилися на життєствердною ноті: "Давай за дружбу всіх народів!"
Через пару днів учасники читань - Андрій Орлов, Андрій Макаревич, Ксенія Собчак c чоловіком Максим Віторганом відвідали ще одну улюблену майданчик "піонерів" - демонстраційний зал ГУМу, де в день відкриття 66-го кінофестивалю кіноогляду ідеолог фестивалю "Черешневий ліс" Михайло Куснирович влаштував костюмовану прем'єру фільму База Лурмана "Великий Гетсбі". На відміну від дощового Канна, в столиці стоїть спекотна сонячна погода, що порадувало дам, що вбралися відповідно до моди 1920-х. Дами в платьях- "комбінаціях" із заниженою талією виблискували на сонці бісером, стразами і "лускою". Чоловікам теж вдалося блиснути - лаковими штиблетами "непмановской" фасону.
Режисер Віра Глаголєва піднесла організаторам приємний сюрприз, з'явившись на "червоній доріжці" в компанії британського актора першої величини Райфа Файнса ( "Англійський пацієнт").
На логічно напрошується питання: "Навіщо Файнсу знадобилося дивитися голлівудський фільм російською мовою?" знайшовся тільки один відповідь: попрактикуватися в знанні "великого і могутнього". Райф знімається у Глаголєвої в одній з головних ролей в екранізації тургеневского "Місяця в селі". Актор активно вивчає російську і, за словами режисера, робить успіхи.
Нову екранізацію роману Френсіса Скотта Фіцджеральда Баз Лурман зняв в форматі 3D. На жаль, на відміну від канської прем'єри, "дотягнутися рукою" до Леонардо Ді Капріо (Гетсбі) в демонстраційному залі ГУМу можливості не виявилося. Фільм був показаний в звичайному форматі.
Історія великої любові мільйонера Джея Гетсбі до красуні Дейзі Б'юкенен екранізується в Голлівуді не перший раз. У найвідомішій екранізації за сценарієм Френсіса Форда Копполи 1974 року Гетсбі і Дейзі зіграли Роберт Редфорд і Міа Ферроу. Партнеркою Ді Капріо в новій версії стала актриса Кері Малліган. За словами Леонардо, між ними з першої ж хвилини виникла "хімія", варто було Кері покласти голову йому на плече.
Дія фільму розгортаються в Нью-Йорку в 1922 році. Початківець брокер з Уолл-стріт Нік Каррауей (Тобі Магуайр) селиться по сусідству з замком загадкового мільйонера Джея Гетсбі, що славиться на всю округу своїми запаморочливими вечірками, на яких гуляє весь світський Нью-Йорк. Від імені Ніка, залученого в життя Гетсбі, і ведеться розповідь.
На прес-конференції з нагоди прем'єри в Каннах Тобі Магуайр висловив думку, що у Ді Капріо вийшла найкраща інтерпретація Гетсбі. Чи не списуючи з рахунків Роберта Редфорда, з Тобі погодилися і гості столичної прем'єри: Ді Капріо чудовий однозначно.
"Великий Гетсбі" варто дивитися заради прекрасної сцени поєдинку прекрасного Ді Капріо і зовсім не менше прекрасного Джоела Едгертона. І все ", - висловив свою думку в twitter Максим Віторган. Едгертон зіграв чоловіка Дейзі - потомственого багатія і аристократа Тома Б'юкенена.
Поєдинок з Гетсбі в боротьбі за дружину виходить словесний, до бійки справа так і не доходить. Несамовитий Ді Капріо заносить свій кулак, але вчасно згадує, що він вже не бідний хлопець з низів, а нечувано багатий джентльмен і розпускати руки йому не пристало. Розпещена меркантильна Дейзі і так від нього нікуди не дінеться, з такими то великими грішми.
Говорячи про свої враження про фільм, ресторатор Антон Табаков поклав на Леонардо відповідальну місію щодо окультурення молоді: "Ді Капріо - міст від Фіцджеральда до нинішнього покоління, хіба що заради нього, сподіваюся, вони будуть дивитися цю неквапливу історію американського класика, розказану дещо в іншому темпі, ніж той до якого всі вже звикли ".