Кінеозологічні вправи для дітей, які покращують увагу і пам’ять
Рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості витончених рухів рук. Формування словесної мови дитини починається, коли рухи пальців рук досягають достатньої точності. Розвиток пальцевої моторики готує ґрунт для подальшого формування мови. Оскільки існує тісний взаємозв’язок і взаємозалежність мовленнєвої і моторної діяльності, то при наявності мовного дефекту у дитини особливу увагу необхідно звернути на тренування пальців.
Недосконалість рухової координації кисті та пальців рук ускладнює оволодіння письмом і низкою інших навчальних, і трудових навичок. Автори практичної кінезіології вважають, що однією з причин дислексії та дисграфії є так звана «координаційна нездатність до навчання, яка може бути виправлена шляхом оволодіння специфічними руховими вправами». У зв’язку з поліпшенням інтегративної функції мозку, у багатьох дітей при цьому спостерігається значний прогрес у плані здібностей до навчання, а також управління своїми емоціями. Сучасні кінезіологи розглядають причину порушень функцій навчання в нездатності правої та лівої півкуль до інтеграції (аналітична частина мозку постійно блокує творчий початок образної частини, в її здатності до інтегративного бачення).
Для дітей зі специфічними порушеннями письма і читання характерно виражена нерівномірність розвитку окремих сенсомоторних й інтелектуальних функцій. Труднощі в навчанні таких дітей виникають у зв’язку з незрілістю певних функцій, дисгармонії дозрівання головного мозку, порушенні взаємодії між півкулями. Кінезіологічні вправи покращують увагу і пам’ять, формують просторові уявлення. Заняття спрямовані на подолання патологічних відхилень, усувають дезадаптацію в процесі навчання, гармонізують роботу головного мозку. Всі вправи психолог повинен виконувати разом з дітьми, поступово, від заняття до заняття, збільшуючи час і складність.