Коштовності з України, які вважалися загубленими, знайшлися в Москві - археолог
Щонайменше 57 дорогоцінних предметів з київських церков знаходяться в колекції Історичного музею Росії, більшість з них вважалися назавжди втраченими. Про це повідомив український вчений Тимур Бобровський.
В Історичному музеї Російської Федерації в Москві зберігаються як мінімум 57 дорогоцінних церковних речей з Софійського собору та Києво-Печерської лаври Києва, близько 40 з них вважалися назавжди втраченими. Про це 18 червня написав у Facebook український археолог Тимур Бобровський.
Нещодавно московський музей виклав в інтернет оцифровані експонати - всього понад 900 тис. Одиниць. Вчений вивчив колекцію, що стосується 30-х років ХХ століття, і виявив там предмети, які були позначені в українських наукових роботах.
"З 119 предметів, зазначених у каталозі, мені серед матеріалів даного сайту вдалося ідентифікувати 57" київських "речей, з яких як мінімум чотири десятки вважалися втраченими назавжди. І це я переглянув тільки частина оцифрованої колекції", - розповів Бобровський.
" Для допитливих – трохи подробиць:
У 2001 році Григорій Полюшко видав монографію «Втрачені скарби лаврського музею», де оприлюднив каталог коштовних речей, які у 1930-х рр. були вилучені з Києво-Печерського музею-заповідника (тоді – Всеукраїнського музейного містечка) до Держхрану СРСР. Ці речі були представлені переважно богослужбовими предметами, реквізованими у 1920-х рр. з ризниць Софійського та Успенського соборів м. Києва, перетворених на музеї з встановленням в Україні радянської влади.
До Держхрану з музеїв коштовні речі вилучалися під приводом «надійного збереження». Але раптом з’ясувалося, що на початку 1940-х рр. більшість з них зникла у нетрях державних банківських установ і лише окремі предмети пізніше «спливли» у фондах музеїв Москви та Ленінграда.
Григорію Полюшку вдалося визначити, що 11 предметів зі 119, описаних ним у каталозі, опинилися у московському Державному історичному музеї. Намагання дослідника встановити обставини їх надходження до музею та запити від лаврського заповідника ще у 1999-2000 рр. звелися до такої офіційної відповіді: «...существующая в Государственном Историческом музее учетная документация не содержит информации про поступление экспонатов из Киево-Печерской Лавры» (цит. за Г. Полюшко).
Григорій Полюшко вважав, що кілька десятків предметів з його каталогу можуть зрештою виявитися експонатами московського музею. Але з’ясувалося, що цей музей є «недооціненим»."
Йдеться про богослужбових предметах, виготовлених із золота, срібла і дорогоцінних каменів, які були вилучені з київських храмів за розпорядженням більшовицьких властей.
Бобровський закликав колег ретельно вивчити всю московську колекцію і надати розголосу факти знаходження там предметів, що мають історичну цінність для України.
"Московські колеги ... тепер будуть знати, що у кожної з позначених речей є провенанс ( дані про всіх власників художнього твору або предмета антикваріату) і своя цікава історія. А якщо раптом їм це все було відомо, але чомусь ховалося, то, принаймні, нехай знають, що і ми тепер в курсі, де ховаються наші "загублені скарби", - додав археолог.
Частина цих предметів
