Після копняка від Варфоломея, всю дорогу до дому Гундяєв валав на Іларіона, за те що той весь час дезінформував про стан речей в Україні
Тому стусан під зад від Вселенського патріарха Варфоломея виглядав особливо болючим і принизливим, особливо з урахуванням того, що отруїти його, в кращих традиціях російської православної церкви, через власну дурість, не вийшло …
Як результат, з сфери впливу Московської церкви відпливає Україна, і Кирило, як досвідчений офіцер КДБ і ФСБ, розумів що просто так йому це ніхто не пробачить. Московська православна церква і так залишилася по суті останнім, хоч і не єдиним, потужним важелем впливу Кремля на території України.
Далі все просто. Кирило мирно не піде. Буде війна і розкол в православній вірі – якісь країни підуть за Москвою, якісь – за Вселенським патріархатом. Споконвіку всі війни «за віру» відрізнялися особливою жорстокістю, цинізмом і величезною кількістю пролитої крові, де ім’я Господа вимовлялося, щоб виправдати вбивства, жорстокість, гори трупів з обох сторін і власне збагачення.
Що робить Московська церква в Україні – всім і так зрозуміло. Деякі особливо завзяті «Батюшки» примудрялися брати участь в бойових діях на стороні бандитів ЛНР / ДНР, вбиваючи українців, хоча напевно це найбільший абсурд, який тільки може бути. Ті що подалі від лінії фронту цілком успішно працюють у ролі політруків, вкладаючи в мізки прихожан казки про прекрасний «роський мир», заодно часто складують біля вівтаря зброю і боєприпаси. Сама думка про те, які полчища зомбі може наплодити московські попи, досить страшна для правоохоронних органів і СБУ. А з огляду на імпотентність нашого Міністерства інформаційної політики, то протидія цій чумі на рівні держави відсутня. Все на плечах волонтерів інформаційного фронту.
А станом на ранок 9 вересня в РПЦ визначилися з вектором розвитку. Вони остаточно вирішили стати розкольниками. За попередніми даними, в Москві ухвалено рішення в разі надання автокефалії Україні припинити спілкування з Вселенським патріархом. Тобто події розвиваються за сценарієм розколу православної церкви, і ні про яке підпорядкуванні рішенням Вселенського патріарха мови не йде. Це черговий раз показує головну суть цієї історії. Адже для Кирила є лише один начальник – президент Росії. І бажання цієї людини більше ніж Святе письмо, заповіді і слово Господнє.
Борислав Береза
