Поки я боявся повернути голову на дружину, бо знав, що на мене очікує справжній скандал, вона тим часом ледве стримувала сміх. Ну от і де логіка у цієї жінки?
Словом нічого катастрофічного чи грандіозного не мало б відбутись. В суботу зранку ми прокинулись, поснідали, швиденько зібрались і поїхали в Епіцентр.
Їхали ми до торговельного центру дуже весело. Музика грала на весь салон, Світлана танцює і підспівує, і все б було прекрасно, якби не телефонний дзвінок.
Від дружини я нічого не приховую і таємниць ніяких не маю. Коли за кермом, то часто використовую гучний зв’язок. От і зараз, нічого не підозрюючи, приймаю виклик і чую радісний жіночий голос:
– Андрію, у нас буде дитина. Нарешті можна видихнути.
Я звичайно сказав, що мені немає чого приховувати від дружини, але почувши таку новину, навіть розгубився якось. І що мені відповісти на таку заяву? На дружину я взагалі боюсь дивитись. А голос в трубці тим часом продовжував.
– Ми в четвер були з чоловіком в клініці і лікар сказав, що все вийшло. Після стількох спроб ми нарешті станемо батьками. То ж я хотіла відпроситись в тебе на понеділок. Потрібно аналізи здати та пройти обстеження.
Я відчув справжнє полегшення, коли зрозумів, що то телефонувала колега з роботи. Відчуття наче мені спочатку приставили ніж до шиї, а тепер забрали. Подивився на дружину, а вона сидить і ледве стримує сміх.
– Наталю, наступного разу по-іншому якось повідомляй такі новини. Спочатку треба було сказати, що вам з чоловіком треба в лікарню, а потім вже говорити, що ти вагітна.
Тут Світлана вже не витримала і у відкриту почала сміятись. Смішно їй, я ледве інфаркт не отримав, поки думав, як пояснити дружині, що та дитина не моя, а їй смішно.
Наталя, як почула, що я не один в машині, а з кимось, одразу почала просити вибачення.
– Андрію, вибач, я не думала, що моя заява прозвучить так двозначно.
– На роботі поговоримо.
Колега відключилась, а я перевів погляд на дружину. Світлана якраз витирала сльози від сміху.
– Ну що злякався, татусю? Хоч не свари дівчину сильно на роботі. Вона і так он ледве заїкатись не почала.
Словом до торговельного центру ми їхали в веселому настрої. Дружина не припиняла жартувати наді мною, а я вирішив, що на роботу поясню колегам, як потрібно повідомляти таки новини.
