У короткій норковій шубі, з довгим розпущеним волоссям, пані повернула в бік барикад. До неї підбіг чоловік у камуфляжі і балаклаві.
Більшість смертних, йдучи по снігу, шаркають, а ця ступала неспішними
подіумними кроками.
В загальний сюжет не вписувався великий пакет в руці. Судячи з ребристих відбитків, він був
переповнений коробками з лампочками. Це дивувало, бо такі пані носять песиків або крихітні
сумочки з кредитними карточками.
Пані, вийшовши на Хрещатик, повернула в бік барикад. Кинула чотарям у балаклавах “здрастє” і,
посміхаючись, подала їм з пакету коробку цукерок:
– Вы хоть помните, какой сьодня праздник?.. Сьодня ходит Валентин – Миколай для
влюблённых…
Поки вона перекидалася фразами зі здивованими чотарями, до неї підбіг чоловік у камуфляжі і
балаклаві. Припідняв балаклаву, показавши неголену нижню частину обличчя, і вони
поцілувалися.
– Ого! – Здивовано вигукнув він, забираючи сумку. – Чьо там?
– В основном лекарства. Наши девушки скинулись. Твои тёплые носки. И рулет.
– Какой рулет?
– Твой любимый – вишнёвый…
З боку це виглядало по-кіношному картинно… Через біле волосся, схожа на полите шоколадом
безе пані у короткій коричневій шубі і стрункі ніжки у не по-зимовому легких панчохах й чобітках. І
цей здоров’як у камуфляжі і балаклаві, який по-ведмежому міцно тулив до себе. Через що пані
шпорталася, навіть пару разів мала впасти, але в його залізних обіймах лише по-дитячому
зависала.
Здається, їй це подобалося.
Вони швидко загубилися у натовпі перед сценою, а наш фотограф без кінця картав себе, що не
набрався хоробрості підбігти до них спереду і сфотографувати.
– Маніяк, – саркастично кривився оператор на творчі муки колеги, – дай людям нормально
відсвяткувати Святого Валентина. – І замріяно додав. – Цікаво, а вишневий рулет з білою
Th помадкою, чи з шоколадною?..
Пише- prefiksblog.co.ua