Життя за життя
У однієї жінки син потрапив в аварію. Особливих пошкоджень, крім синців та пари подряпин, він не помітив, тому в лікарню не пішов. Обробив ранки та ліг спати. Ось тільки вранці гучні звуки, які видавав кіт на прізвисько Фінік, розбудили всіх мешканців будинку. І єдиний, хто не прокинувся, був той самий хлопець. Як з’ясувалося пізніше, під час аварії юнак отримав забої, в наслідок яких почався внутрішній крововилив, і вночі хлопець впав в кому.
Лікарі побоялися робити будь-які прогнози – занадто нестабільним був стан пацієнта. Дні і ночі безперервно сім’я проводила біля ліжка хворого, але змін в позитивну сторону не було. Батько хлопця зліг в ту ж лікарню з інфарктом, благо, він швидко відновлювався.
Так минали місяці. Всупереч вбитим стереотипам, ніякої п’ятнадцятирічної коми чекати не збиралися – хлопця запропонували відключити від приладів, що підтримують життя. Шансів було занадто мало. Батьки страшно сумували, але прийняли рішення відключити хлопця від апаратів. Вони випросили у лікарів дозвіл попрощатися і привести кота.
Лікарі страшно здивувалися, але дозволили. Поки батьки плакали над сином, кіт згорнувся калачиком на ліжку хворого. Те, що сталося далі, жодному поясненню не піддається. Хлопець почав подавати ознаки життя, хоч і слабкі. Жінка тут же покликала лікаря, який констатував незначне, але все ж поліпшення, і відключати хлопця не стали.
А Фінік на ліжку хлопця був мертвий. Факт залишається фактом – після смерті кота хлопець почав приходити в себе. Поступово він вийшов з коми, і зараз проходить реабілітацію. Хто знає, може це лише збіг, але батьки юнака вважають, що Фінік віддав своє життя їхньому синові.
