Все буде Україна

18 березня відзначається Конон городник. З цього дня селяни починають копати город і поратися по господарству.

У народі 18 березня говорили: “Конон кличе на город” – час розпочинати перекопування грядок. Потрібно було хоча б вийти на город і трохи копнути грядку, навіть якщо ще лежить сніг. Цим люди виявляють повагу покровителю городників.

Ким був святий Конон

Конон народився у Віфінії, в селі Видана, розташованому за три кілометри від малоазійського міста Ісаврії (нині територія Туреччини). Про час народження Конона можна судити із переказу про те, що його батьки Нестор і Нада, застали час відвідання цих місць апостолом Павлом, який проповідував тут християнство приблизно в середині І ст. За наполяганням батьків, які були язичниками, Конона заручили з дівчиною на ім’я Анна, однак перед самим весіллям, сталася подія яку «Житіє Святого мученика Конона описує так»:

Перед шлюбним союзом явився Кононові святий архистратиг Михаїл в образі мужа пресвітлого і навчив його про святу віру, завів його в ріку й охрестив у Пресвяту Тройцю, і Божественних Таїнств причастив, знаменував його хресним знаменням і невидимий став. Сповнився ж хлопець Духа Святого, й архангел Михаїл з ним був невидимо.

Ставши таким чудесним способом християнином Конон своєю вірою навернув у християнство також і свою жінку, яку він переконав зберігати незайманість та жити з ним як брат і сестра. З часом він охрестив і батьків, котрі згодом теж стали шануватись як блаженні, а батько Конона Нестор вбитий язичниками, також і як мученик.

Рано поховавши матір і дружину, Конон повністю присвятивши себе чернечим працям, посту і молитві. У похилому віці він отримав дар чудотворення. Завдяки його проповіді і чудесам було зруйновано храм та статую грецького бога Аполлона і багато язичників приймали хрещення.

У час правління імператора Декія Конона ув’язнили в Ісаврії й жорстоко мучили за те, що він відмовився поклонитися поганським божкам. Проте місцеві жителі, дізнавшись про катування, яким піддавався святий, вирушили на захист мученика зі зброєю в руках. Злякавшись народного гніву, мучителі втекли, а ісавряни знайшли мученика зраненого й закривавленого на місці тортур. Після цього люди почали цілувати його рани, бажаючи освятитися мученицькою кров’ю. Святий Конон шкодував про те, що не удостоївся прийняти мученицьку кончину за Господа.

Через два роки у 250, переносячи терпіння від отриманих ран, святий Конон мирно помер у тому ж селищі Витанії, де і народився. Був похований поруч із своїми батьками і дружиною. На місці дому де жив святий було побудовано храм.

18 березня: традиції і звичаї дня

До Конона-городника селяни зверталися з проханням надати допомогу у вирощуванні овочів. З цього дня приймалися орати город, навіть якщо на вулиці ще була справжня зима. Вірили, що якщо 18 березня зорати город, то буде відмінний урожай овочів. Землю не тільки орали, а й рясно удобрювали гноєм.

Конон на город покликав.

У гної топтатися – хвороб не боятися.

Гній голими ногами місити – всяку хворобу в ногах підкорити.

На замітку. Не варто забувати, що з гноєм не можна працювати в понеділок і 31 числа будь-якого місяця, в іншому випадку будуть сварки в родині.

Орали і сіяли на Конона чисто символічно, щоб задобрити святого покровителя цього дня.

Ще в цей день на городах викопували три лунки, примовляючи: «Одна для посухи, інша для мошок, третя для хробаків». Вважалося, що після проведення такого ритуалу влітку городня зелень не постраждає ні від посухи, ні від мошок, ні від черв’яків, ні від жуків. Робили це приховано, щоб лихе око псування не навело.

У свідомості селян Конон Градар асоціювався з градом. У день вшанування святого в руки не можна брати ні граблі, ні вила, щоб влітку град не побив посіви.

Примічали, що до цього дня з’являються перші мухи і метелики лимонниці.

На Конона було прийнято ремонтувати парники і теплиці, а також замочувати насіння капусти і помідорів для висадки в закриті парники. На Русі в давні часи селяни всю зиму носили на грудях мішечки з сухим насінням. Підвішували їх на тасьмі поруч з натільним хрестом. З насіння, призначеного для посіву, не можна було з’їсти і зернятка, щоб не стати прикладом для черв’яків. Перед посівом насіння замочували.

Замочування – кращий спосіб прискорити проростання насіння. Для замочування брали талу снігову (підходить чистий сніг, котрий щойно випав) або дощову воду. На 2-3 доби насіння заливали невеликою кількістю води, щоб вона злегка його покрила, інакше насіння може загнити.

Існує й інша небезпека – насіння може висохнути після випаровування води. Таке може статися, якщо в кімнаті сухе повітря. Щоб цього не сталося краще використовувати не блюдечко, а невелику банку, яку на час замочування закрити кришкою.

Іноді для замочування насіння застосовували нерозбавлений сік каланхое або алое. Листя рослин за тиждень до процедури виставляли на холод, тоді з них можна було легко видавити сік, в який не менше ніж на добу опускали насіння.

Народні прикмети на 18 березня:

• Ясна і тепла погода 18 березня – літо буде теплим або помірно спекотним
• Граки вже гніздяться – через 20 днів можна починати посівні роботи
• Якщо в цей день засипати гній на город – це обіцяє хороший врожай
• Ясна погода 18 березня – граду влітку не буде
• З’явилися перші проліски в лісі – прикмета до того, що можна починати орати
• У будинку і на полях миші завелися – чекай неврожаю
• Гніздяться граки – можна хліб сіяти за три тижні
• Якщо босими ногами в цей день гній натоптати, то ноги боліти не будуть
• Можна 18 березня доглядати за кімнатними рослинами, пересаджувати розмарин і герань
• У цей день в руки вила візьмеш – прикмета до того, що влітку буде град.

Що можна робити 18 березня

1. Цього дня треба пом’янути померлих родичів. Також варто помолитися за зниклих безвісти, завдяки щирій молитві є ймовірність, що вони знайдуться. 
2. Якщо подружжя вип’ють 18 березня вина з корицею, то їхні почуття будуть міцними і сильними.

Що не можна робити 18 березня

1. Не варто робити великі покупки 18 березня – вони не прослужать довго і виявляться марними.