Схованка від смерті: як в Україні організовані сховища, – розслідування «Стежками війни»
Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.
Від квітня 2014 по грудень 2018 на Донбасі загинуло близько 13 тисяч осіб. Серед них – 3300 мирних жителів, 4000 – військовослужбовців, 5500 – бойовиків. Близько 30 тисяч осіб отримали поранення.
Чи є надійні цивільні укриття на Донбасі?
Одним із впорядкованих і показових сховищ у Бахмуті є підвальне приміщення педагогічного коледжу.
«Діти натреновані вже, знають, куди ховатися під час надзвичайної ситуації. Ми створили спеціальні умови, обладнали споруду вентиляторами, є душі, умивальники, туалети», – розповідає начальник відділу з питань цивільного захисту Бахмутської міської ради Андрій Скляренко.
У великому приміщенні одночасно можуть перебувати декілька десятків учнів.
«Маємо складені ліжка, аптечку, вогнегасник, аварійний запас води. Приміщення опалюється, використовуємо його як спортзал, майстерні тощо», – каже Андрій Скляренко.
Нещодавно на ремонт педагогічного коледжу з бюджету виділили кругленьку суму, але роботу так і не почали.
«На проектування видали 150 тисяч, мільйон – на ремонт, але його ще не почали. Не всі підрядні організації беруться за таку роботу. Усе через жорсткі вимоги ДБН. Ми кілька разів розміщували тендер на «Prozorro», але ніхто не відгукнувся», – розповідає Андрій Скляренко.
В Авдіївці місцева влада разом з активістами, волонтерами організувала тимчасові сховища для укриття під час обстрілів.
«Одне зі сховищ ми створили у підвалі житлового будинку. Тут і санвузол, й електрика є», – розповідає начальник Житлово-експлуатаційного управління №5 Андрій Єнін.
В іншому підвалі високоповерхівки в Авдіївці є сховище, яке використовують як пункт обігріву. За офіційними даними, таких сховищ для цивільних у місті – 16, втім цього замало.
Місцеві мешканці Бахмута розповідають, що є і зовсім непридатні укриття – затоплені, брудні, без електрики та будь-яких адекватних умов перебування.
Які вимоги до сховищ?
Представник Державної служби з надзвичайних ситуацій знає, хто та як перевіряє дотримання норм у сховищах цивільної оборони.
«На території України обліковується понад 21 тисяча захисних споруд цивільного захисту. З них понад 15 тисяч – протирадіаційних укриттів, шість тисяч сховищ. Станом на 1 січня визначено 28 відсотків неготових до використання захисних споруд цивільного захисту», – каже начальник відділу інженерно-технічних заходів і захисних споруд ДСНС Сергій Ободовський.
Основні вимоги, пов’язані із захистом населення, регулює Кодекс цивільного захисту, детальні правила будівельних норм, затверджені Міністерством внутрішніх справ.
«Також укриття можуть бути в спорудах подвійного призначення», – коментує Сергій Ободовський.
До таких споруд відносять: метрополітени, підземні паркінги, підвальні приміщення будинків, цокольні поверхи будівель.
«Доступ організовує балансоутримувач, власник захисної споруди. На вході має бути інформація про те, де є ключі, номер телефону та адреса особи, яка має доступ», – пояснює Сергій Ободовський.
Відповідно до законодавства, наповнення запасами їжі та водою – теж компетенція балансоутримувачів.
«Населення має приходити у сховища зі своїми продуктами», – коментує Сергій Ободовський.
Перевіряти такі приміщення на відповідність стандартам і вимогам має ДСНС із представниками міської влади.
«Балансоутримувач раз на рік сам перевіряє готовність, складає акт, надає його до органу виконавчої влади, який відповідає за контроль», – пояснює начальник відділу інженерно-технічних заходів і захисних споруд ДСНС Сергій Ободовський.
Яка ситуація зі сховищами у мирних містах?
«Багато бомбосховищ у непридатному стані. Вони і затоплені, і закидані лахміттям. Деякі приміщення – притони для безхатьків», – каже керівник ГО «Національні дружини» м. Одеса Ігор Іванюк.
Ігор разом із побратимами наприкінці 2018 року перевіряв стан сховищ в Одесі. Адже, як показав 2014 рік, це місто – ласий шматок для Росії.
Та саме в Одесі є незвичне приміщення, яке у разі потреби може вберегти сотню життів. Власниця підвальної квартири – пенсіонерка Світлана Вікторівна.
«Я написала розписку про те, що можу прийняти людей. Двічі на рік до мене приходить комісія, щоб зробити планові перевірки. Після вимірів вони сказали, що тут може перебувати одночасно сто осіб», – каже мешканка Одеси, пенсіонерка Світлана Драна.
В укритті, яке для жінки є квартирою, розмістилося усе необхідне: кухня та ванна, невеличка бібліотека, іграшки. Світлана виросла у сім’ї військового, колись сама працювала у міліції. Сьогодні жінка на пенсії й очолює прибудинковий комітет.
«У нашому будинку сорок квартири, тобто проживає тут трішки більше, ніж сто осіб. У разі потреби в моїй квартирі всі помістяться», – зазначає пенсіонерка Світлана Драна.
Авдіївський коксохім: Як це жити і працювати в укритті, коли стріляють?
За роки війни сюди прилетіло понад 300 снарядів різних калібрів. Директор заводу показав одне з дев’яти бомбосховищ на глибині трьох метрів.
«Під час бойових дій люди і працювали, і спали в укритті. Сховище нашого заводу було відкритим для всіх мешканців Авдіївки», – каже директор Авдіївського коксохіму Муса Магомедов.
Навіть під час сильних обстрілів завод продовжував працювати. Близько трьох тисяч працівників разом із родинами жили у підвалах. Вони добре оснащені: є і протигази, й інструкції щодо використання, ліжкомісця та навіть оперативний диспетчерський пункт.
«Під час обстрілів диспетчер спускався униз, до телефонів. У нас були великі проблеми з мобільним зв’язком, тому ми купили понад сотню радіостанцій», – говорить директор Авдіївського коксохіму Муса Магомедов.
Директор завжди був із своїми працівниками, керував підприємством з-під землі приблизно півроку. На жаль, за роки війни підприємство зазнало втрат.
«По нашому заводу вистрілили понад 320 разів. Загинуло дванадцять працівників», – каже директор Авдіївського коксохіму Муса Магомедов.
Про безпеку на заводі в умовах війни знає спеціаліст із питань громадянської оборони Дмитро Плющ.
«На підприємстві щодня проводимо інструктажі, зокрема щодо охорони праці, пожежної безпеки. Щодня в нас може працювати максимально 1950 осіб. Захисна споруда заводу забезпечує укриття 2600 особам, тобто маємо запас», – наголошує спеціаліст із питань громадянської оборони Дмитро Плющ.
«Колись ми брали участь у конкурсах на найкращі бомбосховища. Переможці отримували подарунки, у всіх був гарний настрій. Спершу ми жартували, та потім було не до сміху. Всі наші надбання бомбосховищ стали у нагоді», – додає директор Авдіївського коксохіму Муса Магомедов.
