10 історій, які змусять вас повірити в долю
1. Переїхала на орендовану квартиру, прожила там два тижні. Одного разу вирішила влаштувати спа-день: обмазатися з голови до ніг блакитною глиною. Раптом хтось заходить. Я в «костюмі Єви», синя, як аватар, зустрічаюся поглядом з ошелешеним від побаченого хлопцем. Сховалася на кухні, схопила ніж. Хлопець дістав газовий балончик і ми почали з’ясовувати, хто і як тут опинився. З’ясувалося, що квартира належить цьому хлопцю, а здала її мені бабуля, яка мріє влаштувати особисте життя онукові. Досі згадуємо наші з’ясування стосунків в той день. А з квартири я так і не переїхала – живемо душа в душу.
2. У мене під будинком завжди вештається один бомж. Якось він підходить до мене і просить дати йому грошей на лотерейний квиток. Я не повірив йому, але грошей дав. Вчора підходить до мене і повертає гроші зі словами: «Я вам винен до скону! Я купив лотерею і виграв 250 тисяч! Дякую!» Я, якщо чесно, ледь не розплакався. Мені було дуже приємно, що такою маленькою сумою я допоміг людині стати нарешті на ноги.
3. Поруч з будинком є невеликий сквер. Ми часто гуляли тут з сестрою. Там є містичне місце, де мама зустріла нашого батька, а сестра зустріла свого нинішнього чоловіка. Так ось, сьогодні зі мною зіткнувся хлопець на цьому самому місці. Вибачився і допоміг встати. Вся сім’я вже готується до весілля.
4. Кілька днів тому від нас втік кіт. Чоловік каже, що він втік вмирати, адже йому було 13 років. Потрібно було це якось пояснити 5-річному синові. Вчора ми гуляли і я планувала в голові свою промову, як раптом чую голос сина: «Ма-а-ам, дивись». Дивлюся, а у нього в руках копія Фредді, коли він був кошеням. Тепер «новий» Фредді живе у нас, а синові сказали, що старий кіт тепер «живе» в молодому. Ми з чоловіком задумалися. А якщо і правда у кішок 9 життів і вони кожну з них повертаються до улюблених господарів, але в новому вигляді?
5. Ще раз переконуюся, що життя любить жарти. Моя старша сестра зустрічалася 5 років з хлопцем, розлучилися і вона вийшла заміж за Сашу. Брат зустрічався з дівчиною 8 років, розлучилися і він зустрів чудову дівчину – Сашу. Я зустрічалася з хлопцем 3 роки, нещодавно розлучилися і я познайомилася з хлопцем… Вгадайте, як же його звуть?
6. Дізналася про коханку чоловіка якраз на весіллі. Не могла контролювати себе, не могла стримати емоцій – розридалася, втекла, пішла до метро, поїхала кудись. Величезна весільна сукня, дівчина в шмарклях і сльозах, яка приваблює всю увагу пасажирів, косі погляди. І ось один хлопець, мабуть, вирішив підняти настрій, взяв на руки і виніс мене з вагона, немов він наречений. Дякую долі. Тепер я по-справжньому щаслива з новим чоловіком.
7. Я зрозуміла, що він моя доля, коли дізналася, що він Олександр Олександрович! І все тому, що я Олександра Олександрівна! Плювати, продовжили традицію і назвали сина Олександром!
8. До 10 років я жив в Ташкенті, там же ходив до дитячого садку. Мама з тіткою розповідали, що в дитячому садку я дружив з якоюсь Дашею і навіть обіцяв з нею одружитися. Минуло багато років, я живу в іншому місті, познайомився з дівчиною, і наше спілкування переросло в щось більше. Її теж звали Даша, на що я спочатку не звернув уваги. Згодом ми пізнавали одне одного краще, я їй розповів історію про дитячий садок. І це виявилася та сама Даша! Скоро весілля. Чоловік сказав – чоловік зробив!
9. Я загубив гаманець: там були документи, гроші, кредитні картки та світлина кота. А через два дні в маршрутці знайшов телефон. Зателефонував власникові, домовився про зустріч. Приїжджаю до нього, він радісний, говорить, що ще є чесні люди. Я йому кажу, що сам недавно гаманець втратив, тому знаю, як це… І тут хлопець дістає з кишені гаманець і питає, чи не мій? Відкриваю, а там світлина мого кота! Ви не уявляєте, як ми були ошелешені і здивовані. Всі гроші, картки були на місці. Тепер дружимо з цим хлопцем. Не дарма ж нас так доля звела. Все-таки чудеса ще трапляються…
10. Ще восени у мами діагностували рак. Лікарі сказали, що шанси на одужання дуже малі. Я постійно сиділа з нею в палаті, а вдома була кішка, яка залишилася сама. І з часом я забрала її в палату, до нас з мамою. У перший же день кішка лягла на маму і проспала так цілий день. На ранок прийшли брати аналізи і помітили, що кішка не дихає: вона померла. А на наступний день нам сказали, що хвороба відступає і аналізи дуже добрі, і це якесь диво. Кішка віддала своє життя мамі… Іншого пояснення у нас немає.
Джерело:ТУТКА
