Все буде Україна

Мами і тати, які бажають знати, чи правильно вони виховують дітей, тонуть у потоці літератури, написаної як професійними педагогами, так і демагогами широкого профілю. Загальна біда більшості таких книг – опора на старозавітні принципи педагогіки, а не на сучасні дослідження.

Ми обрали 5 наукових публікацій, в яких психологи підтверджують або, навпаки, спростовують деякі розхожі уявлення про виховання дітей, - пише ТУТКА

1. Бути хорошими батьками корисно

Дослідження, проведене в 2013 році, показало, що батьки, які приділяють дітям багато часу, люблять їх і часто з ними розмовляють, відчувають себе набагато щасливішими, ніж матері-химери і батьки-негідники, які живуть в своє задоволення і згадують про дитину в рекламних паузах між телепрограмами. Цікаво, що ця бочка щастя, яку батьки отримують разом з народженням дорогої дитини, воістину бездонна: навіть ті батьки, які викликають глузування навколишніх постійною турботою про дітей, наприклад, бажанням телефонувати до неї по десять раз на день, у дійсності не так вже й смішні.

Вони відчувають задоволення від життя гостріше, ніж більш помірковані у своїх проявах любові батьки. «Чим більше турботи і уваги люди дарують іншим, тим більше щастя вони відчувають і тим більший сенс вони бачать у житті, – стверджують автори дослідження, соціальні психологи. – З цієї точки зору чим більше батьки вкладають у добробут своїх дітей і чим більше вони «дітоцентричні», тим більше щастя вони отримують».

2. Суворі батьки завдають шкоди своїй дитині

Навіть у США, де грубе поводження з дітьми легко може перетворитися на предмет судового розгляду, близько 90% батьків хоча б один раз «виховували» дитину за допомогою лайки, висміювання або навіть насильства. Між тим сувора дисципліна не корисна для дітей. Дослідження, в якому взяли участь 967 американських сімей, показало, що сувора дисципліна може принести сумні плоди в майбутньому. Якщо ви кричите на 13-річного підлітка, змушуючи його робити уроки або не тинятися по вулиці, він, можливо, вас і послухає.

Однак у найближчі роки він з набагато більшою ймовірністю перетвориться в бунтівника, ніж ті його однолітки, батьки яких не прагнуть налагодити залізну дисципліну. «Уявлення про те, що сувора дисципліна ніяк не позначиться на подальшому житті дитини, невірно. Часто батьки вважають, що дитина пробачить їм суворість, коли виросте і зрозуміє, що вони були суворими з любові до неї. Однак в дійсності жодна любов батьків не рятує поведінку дітей від цих наслідків вербальної дисципліни», – підсумовують автори дослідження.

3. Розпорядок дня впливає на розумовий розвиток дитини

А от вчасно відправляти дитину в ліжко, навіть якщо їй зовсім не хочеться спати, – зовсім не примха суворого батька, а життєва необхідність: правильний графік впливає на нормальний розвиток мозку дитини. Психологи дослідили 11 тисяч дітей у віці від 3 до 7 років і виявили вплив добового режиму на формування когнітивних функцій мозку. Ті діти, яким у 3 роки батьки дозволяли стрибати по кімнаті після опівночі, як правило, відрізняються помітно гіршими здібностями до читання, арифметики і навіть базовими навичками руху. Ця закономірність спостерігалася незалежно від статі дитини. Дослідники відзначають, що трирічний вік особливо важливий для правильного розвитку мозку, і радять якомога раніше привчати дитину до певного розпорядку дня.

4. Співати разом з дитиною – найкращий спосіб налагодити контакт

Діти люблять, коли мами і тати кричать і співають разом з ними. Як з’ясували психологи, це куди більше, ніж просто приємна забава, – хлопчики і дівчатка, чиї батьки люблять такий спів, відчувають себе щасливішими і відчувають більш тісний зв’язок зі своїми батьками, чим діти батьків, які цього не роблять. Крім того, хоровий спів допомагає привчати дитину до домашньої роботи.

Буде не зайве згадати, що ритмічні колективні дії – спів, танці тощо – лежать в основі багатьох ритуалів, спрямованих на зближення групи людей. Такого роду обряди зустрічаються не тільки у народів, що перебувають на доісторичній стадії розвитку, але і в сучасних суспільствах – згадаймо хорове виконання гімну, прийняте на урочистих подіях.

5. Відсторонюючи батька від дитини, мати шкодить своїй психіці

Опитавши 180 жінок, у яких є діти до 5 років, психологи з’ясували, що наявність депресії тісно пов’язане з їх відношенням до участі чоловіка у процесі виховання дитини. Матері, які усвідомлювали, що батьки – такі ж повноцінні учасники процесу виховання і дитина повинна слухатися і любити не менше, ніж свою матір, як правило, не страждали від депресії і позначали свій рівень стресу як мінімальний. А от ті жінки, які намагалися вселити дітям ідею «тільки матуся подбає про тебе», відчували депресію куди частіше.

З цією ідеєю часто асоціювалося і бажання самопожертви заради дитини: жінки підсвідомо забороняли собі жити власним життям і збіднювали свої стосунки з чоловіком, що руйнувало гармонію в їх сім’ях і викликало у них підвищений рівень стресу. Піклуватися про дитину, як ми сказали вище, корисно не тільки для неї, але і для вашої психіки. Однак якщо ви починаєте сприймати турботу як жертву зі свого боку, справа добром не скінчиться.