Як “банка Вдячності” змінили подружнє життя. Дуже сильна стаття!
«Я поставила свою банку з аркушиками в кухні, на видному місці. Не казала чоловікові, що там. Щодня сумлінно докладала по одному папірцю. Коли на восьмий день повернулася з роботи, побачила, що біля моєї баночки з’явилася ще одна»
Подякуй за одну річ щодня
Близько двох років тому я запропонувала подружжям зробити собі «банку вдячності». Ідея була в тому, щоб до чималенької банки щодня вкидати папірець із записаною подякою для своєї пари — за якусь одну річ протягом дня. Нехай це буде хоч би запис «дякую, що виніс сміття», яке було буквально увіпхане коханому/коханій в руки, — але запиши це, подякуй.
Це було ризиком. Загалом знаною є ідея «банки подяки собі самому», але своїй подружній парі? Я добре знаю, як це важко, особливо у подружжях, які переживають кризи. Що ж виявилося? Подружня «банка вдячності» вцілила в десятку.Найчастіше, вочевидь, за таке беруться жінки. Початок вимагав від них трохи зусиль, але деякі дружини побачили наслідки досить швидко. Ось три історії.
Вдячність заразна
«Я поставила свою банку з записками в кухні, на видному місці. Не казала чоловікові, що там. Щодня сумлінно докладала туди по аркушику. Коли на восьмий день я повернулася з роботи, то побачила, що обік моєї банки з’явилася друга, в яку чоловік вкидав записки для мене! Раз на тиждень ми почали розмовляти про банку, а точніше, про всі ті хороші речі, які робимо одне для одного.
Чого ще бажати? Я бачу, як змінився мій погляд — я стала частіше помічати добрі речі, які робить мій чоловік, а негативні перестали мене так сильно зачіпати. Раніше мене дратували навіть дрібниці і я різко на них реагувала.
Тепер я маю немовби позитивно налаштоване серце. Інша хороша річ це те, що я не оцінюю вчинків чоловіка, нібито він щось зробив умисно. Баночка підштовхнула нас до того, що в подружжі, певно, найважливіше: до розмови. Завдяки ній ми багато розмовляємо про наміри, про те, як щось мало виглядати і як воно зрештою вийшло. Така дрібниця перенесла моє подружжя на інший рівень. Я рада, що пішла на цю пропозицію».
Кася, 5 років шлюбу.
Перестала нарікати на чоловіка
«Я заміжня більше років, Марленко, ніж ти на світі прожила. Однак я пішла за тим, що написане на твоїй сторінці. Дочка мені показала. За якісь два тижні чоловік мені сказав, що я менше бурчу на нього й більше усміхаюся. Я показала йому баночку, а він не міг повірити, що то завдяки ній. Знаю, однак, що він щодня заглядає, що я туди докинула, і він теж більше всміхається. Це дякування має сенс. Раніше я думала, що то просто балаканина. Буду заохочувати до цього молодих».
Ганна, 32 роки шлюбу.
Баночки не тільки для чоловіка
Одна з учасниць пішла далі у цьому виклику. Вона зробила баночки для чоловіка і для чотирьох своїх дітей, серед яких уже й підлітки були. Спочатку не бачила, аби щось у сім’ї змінилося. Бачила, що кожен підчитує вкинути записки, зазираючи до слоїка крадькома. За певний час, однак, у домі з’явилася шоста банка — для неї.
Як зробити собі «подружню баночку вдячності»?
Підготуй банку (коробку). Можеш її прикрасити або купити вже оздоблену. Постав на видному для тебе місці, аби вона тобі щодня нагадувала про цей новий ритуал.
Підготуй папірці, на яких записуватимеш свої подяки для чоловіка/дружини.
Щоденно запиши ОДНУ річ, за яку хочеш подякувати своїй половинці. Вкинь папірець у банку. І все!
Запроси свою половинку підготувати таку банку і для тебе (за бажанням).
Щодня нагадуй собі вкинути до баночки нову записку.
Сьогодні, через майже два роки після оголошення цього виклику, я й надалі отримую такі мейли. «Подружня банка» не займає багато часу (максимум одну хвилину на день), а при цьому ґрунтовно змінює погляд і на подружжя, і на самого себе. Може, візьмешся зробити собі такий «банк подяк»?
За матеріалами видання CREDO.
Автор: Марлена Бессман-Паливода
