Коротка і мудра притча про два типи мислення, які впливають на наше життя
– Не бачила жодних квітів. Зате гною в цій ось канаві повнісінько.
І муха почне перераховувати всі смітники й помийні ями, на яких побувала.
Запитайте бджолу, чи бачила вона в околицях якісь нечистоти, і вона відповість:
– Нечистоти? Ні, не бачила ніде. Тут так багато запашних квітів!
Шлях бджоли і шлях мухи
У давній культурі є поняття двох основних типів свідомості людини: свідомість (менталітет) мухи і свідомість (ментальність) бджоли.
У чому відмінність? І муха, і бджола однаково потрібні в природі. І та, і інша люблять солодке. Вони можуть жити в одному просторі, але зовсім різними життями. Бджола цілеспрямовано летить до квітів і видобуває нектар, з якого потім зробить мед.
Муха теж летить до квітів, але дорогою постійно відволікається на зустрічні коров’ячі та конячі кізяки і зацікавлено починає роздивлятися: а що ж це таке? Спускається вниз уважно подивитися і все з’ясувати…
У підсумку вона так занурюється у всебічне дослідження гною, що найчастіше взагалі забуває, що летіла до квітів.
Бджола, натомість, навіть залетівши на смітник, шукає квіти, які дадуть їй нектар і пилок.
Муха ж, залетівши і в чудовий сад, обов’язково знайде сміття і бруд.
Так само і люди. Кожен з нас серед інформаційних полів вибирає шлях або бджоли, або мухи.
Свідомість мухи
Людина зі свідомістю мухи завжди помічає «коров’ячі кізяки». А головне – вона завжди хоче детально дослідити це питання. Хто залишив? Коли? Чому Петрови розлучаються? Чому в країні криза і хто винен? У кожному «коров’ячому кізяку» треба длубатися обов’язково і дуже довго. Всебіч обговорити, припустити, розслідувати…
Свідомість мухи – знаходити в усьому негатив і занурюватися в нього
Люди-мухи в усьому помічають лише негатив, в будь-якій ситуації вони постійно чимось невдоволені. Виходячи з дому, всуціль не бачать сонця, а лише сміття і нечистоти на газоні. Між переглядом цікавого й мудрого фільму і кримінальної телепередачі неодмінно виберуть останнє.
Свідомість бджоли
Людина зі свідомістю бджоли знає, що в світі існує добро і зло, краса і сміття, низьке й високе. Вона чітко усвідомлює, що це її вибір – звертати увагу на те або інше, повсякчас концентруватися на негативному або позитивному. Людина-бджола прагне нести в світ тільки добро і позитивні емоції й новини.
Вона не перекидає на інших свої проблеми, рідко ниє й скиглить і ніколи й нікого злостиво не критикує і не засуджує, не зневажає, не принижує і не проклинає. Завжди намагається знайти у всьому кращі сторони і прагне до позитивного мислення, – як бджола, що рухається до нектару, стараючись оминаючи бруд, помийні ями і смітники.
Свідомість бджоли – знаходити позитив і радіти життю
Бджолі абсолютно нецікаві чуже сміття й бруд. Вона хоче бачити красу квітів, вдихати їх аромат і збирати нектар. Її цікавлять лише хороші якості, тобто позитив, краса, користь – все найкраще.
Хто Ви – бджола чи муха?
А тепер задумайтеся – чия поведінка вам ближча? Як часто ви відволікаєтеся на різне сміття на шляху до нектару, до своєї мети? Як ви ведете себе в різних життєвих ситуаціях – як бджола чи як муха? Побачивши прекрасне, вловивши аромат квітів і спробувавши нектар, намагайтеся повертатися до цього все частіше і частіше. Важливо не втрачати орієнтир, а зробити націленість на позитив – стилем мислення, способом життя.
Наше сприйняття притягує ту реальність, на яку спрямована наша увага
Коли на вашому шляху зустрінуться коров’ячі чи конячі або ж собачі кізяки, не звертаючи на них великої уваги, летіть далі!
Перший і найголовніший крок до здійснення корінних і довготривалих змін у житті – розуміння суттєвої, принципової різниці між цими двома типами свідомості й мислення: бджоли і мухи.
Другий крок – зробити рішучий і усвідомлений вибір на користь свідомості й мислення бджоли.
Третій – повсякчас прагнути, старатися й вчитися постійно й неухильно дотримуватися цього вибору. Допоки це не стане вельми твердим і однозначним стрижнем і суттю нашого життя.
І що, до того ж, – безсумнівно та однозначно і явно позитивно – впливатиме і на стан нашого фізичного здоров’я. Ми, зазвичай, знаходимо тільки те, що шукаємо.