“Одного разу вчитель запитав учнів: – Чому люди при сварках підвищують голос?” – Дуже мудра притча
– Чому люди при сварках підвищують голос?
– Напевно, вони втрачають спокій, – припустили учні.
– Але навіщо підвищувати голос, якщо друга людина знаходиться поруч з тобою? – питав вчитель.
Учні здивовано знизували плечима. Їм це і в голову ніколи не приходило.
Тоді вчитель сказав:
– Коли люди сваряться і невдоволення між ними зростає, їх серця віддаляються. А разом з ними віддаляються і їх душі. Щоб почути один одного, їм доводиться підвищувати голос. І чим сильніше їх образа і злість, тим голосніше вони кричать.
А що ж відбувається, коли люди закохані? Вони не підвищують голосу, а говорять дуже тихо. Їх серця знаходяться зовсім поруч, а відстань між ними практично повністю стирається.
– А що відбувається, коли людьми править любов? – запитав вчитель. – Вони навіть не говорять, а тільки перешиптуються. А іноді і слів не треба – їх очі говорять про все.
Не забувайте, що сварки віддаляють вас один від одного, а слова, сказані на підвищених тонах, збільшують цю відстань багаторазово. Не зловживайте цим, тому що настане день, коли відстань між вами збільшиться настільки, що шляхи назад ви вже не знайдете.
