Пішов я одного разу в магазин … До цієї пори згадаю – сміюся!
Заходжу я одного разу в магазин. Звичайний магазин, нікого немає. Закупив по дрібниці, даю 200 грн. Продавщиця мені здає 460 з копійками. Ну я думаю: некрасиво буде забирати, та й всі ми помиляємося, з ким не буває.
Кажу їй:
– Я вам дав 200 гривень!
Вона задумливо подивилася на мене, потім в касу, і відповідає:
– Ні ви мені дали 500.
Я став сперечатися і пояснювати, що я брав з собою всього 200 гривень, і ніякої іншої купюри у мене не було! Вона стоїть на своєму і категорично відмовляється зі мною погоджуватися. Ну, думаю, пес з тобою, забрав гроші і поїхав.
Приїжджаю додому, відкриваю шафку, щоб покласти гроші, а там лежать … 200 гривень. І тут я зрозумів, що сам “затупив”, посміхнувся, сів в машину, поїхав купив жінці коробку цукерок і пляшку вина.
Як же добре, що є на світі такі чесні люди!
