Правила життя Маленького Принца
♦ Є таке важливе правило: встав вранці, вмився, привів себе в порядок, а тоді відразу приведи до ладу свою планету.
♦ Ось в чому моя таємниця: пильним є лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.
♦ Якщо йти весь час прямо, далеко не зайдеш.
♦ Ніколи не треба слухати, про що розмовляють квіти. Треба лише милуватися ними і вдихати їхній аромат.
♦ Я боюся стати таким, як ті дорослі, яких цікавлять лише цифри.
♦ Діти мають бути дуже поблажливими до дорослих.
♦ Треба перетерпіти дві-три гусениці, щоб побачити метелика.
♦ Якщо стане сумно, подивіться, як заходить сонце.
♦ У кожної людини свої зірки.
♦ Знаєш, чим хороша пустеля? Десь глибоко в ній ховаються джерела.
♦ Інша робота може і почекати, шкоди від цього не буде. Але якщо дати волю баобабам, буде біда.
♦ З кожного потрібно вимагати лише те, що він може дати. Влада має вестися з розумом.
♦ Мабуть зірки світять, щоб в той чи інший момент кожен міг знайти свою.
♦ Оцінюй себе сам. Це найважче. Себе критикувати важче, ніж інших. Якщо ти зможеш правильно критикувати себе, значить, ти справді мудрий.
♦ Якщо любиш квітку – єдину, якої більше немає ні на одній із багатьох мільйонів зірок – цього досить: дивишся на небо – і ти щасливий.
♦ Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не у кожного був друг.
♦ Якщо вже про щось спитав – не відступай, поки не отримаєш відповідь.
♦ Всі шляхи ведуть до людей.
♦ Коли дуже хочеться пожартувати, ще раз нехотя збрешеш.
♦ Слова тільки заважають розуміти одне одного.
♦ Якщо даєш себе приручити, то потім доводиться і плакати.
♦ Добре, коли є друг, навіть якщо треба померти.
♦ Пізнати можна лише ті речі, які приручиш.
♦ Ти живеш у своїх вчинках, а не у тілі. Ти – це твої дії, іншого тебе немає.
♦ Люди сідають у швидкісні поїзди, але вони самі не розуміють, що шукають, тому не можуть заспокоїтися, кидаючись з однієї сторони в іншу… І все це даремно. Очі сліпі. Шукати потрібно серцем.
♦ Ти назавжди відповідаєш за того, кого приручив.
