2 лютого - День бабака
Історія свята сягає корінням в дуже давні часи, коли 2 лютого за григоріанським календарем християни Європи стали відзначати Стрітення Господнє., передає Ukr.Media. Вже тоді погоду саме в цей день вважали відповідальною за характер наближається початку довгоочікуваної весни. У Північній Америці до цих пір популярна стара шотландська приказка: If Candlemas Day is bright and clear, there'll be two winters in the year (день Стрітення ясно і безхмарно - бути двом зимам у році).
Вважається, що в цей день потрібно спостерігати за бабаком, що вилазить зі своєї нори, і за його поведінкою можна судити про близькість настання весни. Якщо день похмурий, бабак не бачить своєї тіні і спокійно залишає нору – значить, зима скоро закінчиться, і весна в цей рік очікується рання. Якщо ж день сонячний, бабак бачить свою тінь і ховається назад у нору – буде ще шість тижнів зими.
Офіційним американським святом День бабака став у 1886 році. Бабаку дали ім'я «великий Філ – провидець із провидців, мудрець з мудреців, провісник з провісників». А «Світовим центром погоди» стало місто Панкстоуни. До речі, «офіційний» американський бабак і сьогодні проживає у містечку Панксутоні, і завжди його звуть Філ.
Україна теж не проти підтримати заморську традицію. В Харківській області є свій «провісник погоди» – бабак Тимко. Щороку 2 лютого народні синоптики відправляються на біостанцію Харківського університету в село Гайдари, щоб розбудити бабака і дізнатися його прогноз на весну. У 2010 році династію сурков-провидців продовжив Тимко-молодший, а старший був з пошаною відправлений на пенсію.
У Львівському дитячому еколого-натуралістичному центрі з 2009 року «заснована династія сурков по кличці Мишко. Правда, їх представників будять передбачати весну на Стрітення – 15 лютого.
До речі, в Древньому Римі 2 лютого відзначали День їжака. Метеорологічний прогноз у цей день будувався за поведінкою розбудженого їжака, який бачив чи не бачив свою тінь. Народи Західної Європи зберегли цю традицію і в більш пізні періоди. У північній Німеччині, вихідцями з якої населялась Пенсільванія, в цей час прокидався борсук. У Північній Америці, де не водилися ні їжаки, ні борсуки, роль метеоролога перейшла до бабака.
