28 липня – знаменне свято хрещення Київської Русі
28 липня – знаменне свято хрещення Київської Русі, яке на державному рівні було встановлено у 2008 році. Християнізацію Русі почав великий князь Володимир, якого в низці джерел називають не інакше, як Володимир Красне Сонечко. А якщо врахувати, що, за народними віруваннями, сонце в цей день світить особливо яскраво, то не дивно, що саме зараз, 28 липня, згадують про князя і хрещення Русі. Жінкам в цей день потрібно було добре відпочити. В поле і зовсім не варто було виходити, оскільки вважали, що там розгулює нечиста сила.
У православної церкви 28 липня відзначають пам’ять Кирика та Іуліти (Уліти). Саме вони постраждали за віру під час гонінь, організованих у відношенні християн імператором Діоклетіаном у III-IV ст. Згідно опису життя Уліти, вони була молодою вдовою і могла похвалитися знатним походженням. Кирик – її син, який так само, як і мати. Став прихильником християнського вчення. Під час гонінь Улита разом з Кириком втекла з міста, залишивши все своє майно. Жити вона почала як мандрівниця. Але одного разу її впізнали на вулиці і привели на суд. Там Улита підтвердила, що стала послідовницею Христа. В неї відібрали сина і стали піддавати великій кількості мук. Кирик, спостерігаючи страждання матері, сказав, що теж є послідовником Христа, після чого його також замучили, а в кінці обезголовили. Одна з рабинь Иулити знайшла тіла мучеників і зрадила їх землі. До речі, відомо, що старообрядці вважають Уліти і Кирика своїми покровителями.
28 липня: традиції і звичаї
У народному календарі ця дата отримала такі назви:
- Володимир Красне Сонечко;
- Кирик і Улита;
- Кириків день;
- Кирики-мокродірики.
Цей день зазвичай був дощовим, звідси і назва «Кирики-мокродірики». Якщо ж день видавався сонячний, то помічали: «На Володимира Красне Сонечко сонце червоніше світить». Але, незважаючи на це селяни намагалися не виходити в поле, щоб не зустрітися з нечистою силою і не накликати на себе біду. Улита вважається жіночою заступницею, тому в день її вшанування жінкам належало більше відпочивати.
У народному розумінні, день пам’яті святих Кирика і Улити –один з найстрашніших літніх днів. Куряне, українці, серби і гуцули 28 серпня не працювали, щоб не вбив грім і не почався мор худоби. Дівчата і жінки в Сибіру теж не працювали, почитали «матінку Кирику-Улиту», а на Забайкаллі Кириків день був жіночім святом.
За повір’ям, у Кириків день над стернею полудниці літають, день мороки плутають. Полудниці – польові духи, що втілюють сонячний удар. Їх представляли у вигляді дівчат в білому вбранні з довгим волоссям або у вигляді баби, яка переслідує тих, хто в полі працює. Міфічна істота могла завдати чимало шкоди. Наприклад, зламати шию, викрасти залишену в полі без нагляду дитину, налякати дітей, котрі пробралися в чужий город. Людей, які працюють в полудень, полудниця карала.
У день Кикира і Улити вважали гріхом жати хліб, в полі не ходили, боячись зустріти в полі привидів.
