9 серпня – святого Пантелеймона
Божий угодник Пантелеймон (IV ст.) народився в місті Нікомідія у сім’ї знатного язичника Євсторгія і названий був Пантолеоном. Батько віддав Пантолеона в початкову язичницьку школу, закінчивши яку юнак почав вчитися лікарського мистецтва у знаменитого в Нікомідії лікаря Євфросина. Одночасно Пантолеон став відвідувати священномученика Єрмолая, який розповів йому про християнську віру.
Одного разу юнак побачив на вулиці мертву дитину, вкушену єхидною, яка ще була поруч. Пантолеон почав молитися Ісусові Христу про воскресіння померлого й умертвіння отруйної тварини. Він твердо вирішив, що в разі виконання його молитви стане послідовником Христа і прийме Хрещення. Дитина ожила, а єхидна померла на очах. Після цього чуда Пантолеон був охрещений з ім’ям Пантелеймон (усемилостивий).
Після смерті батька він присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і жебракам. Безкорисливо лікував усіх, що зверталися до нього, відвідував в’язнів, особливо християн, якими були переповнені всі тюрми, та оздоровлював їх від ран. Незабаром чутка про милостивого медика поширилася по всьому місту. Залишивши інших цілителів, жителі стали звертатися тільки до святого Пантелеймона.
Із заздрощів лікарі донесли імператору, що Пантелеймон лікує християнських в’язнів. Цар Максиміан умовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але святий сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого Ім’ям Ісуса Христа. Запеклий Максиміан стратив зціленого, а Пантелеймона піддав найжорстокішим мукам.
Господь з’явився святому і зміцнив перед стражданнями. Великомученика повісили на дереві і рвали залізними кігтями, обпалювали свічками, потім розтягували на колесі, шпарили киплячим оловом… Зі всіх катувань угодник Божий вийшов переможцем і сміливо викривав імператора.
За велінням Максиміана цілителя Пантелеймона кинули на розтерзання диким звірам у цирку. Але звірі лизали йому ноги і відштовхували один одного, намагаючись торкнутися руки святого. Глядачі піднялися з місць і почали кричати: «Великий Бог християнський!» Розлючений Максиміан наказав воїнам рубати мечами всіх, хто славив Ім’я Господнє, а святому Пантелеймону відрубати голову.
Страждальця привели на місце страти і прив’язали до оливкового дерева. Він став молитися. Один з воїнів ударив його мечем, але меч не завдав жодної рани. Коли святий закінчив молитву, то почувся таємничий голос, що назвав страстотерпця на ім’я і покликав у Небесне Царство. Солдати впали перед мучеником на коліна і стали просити пробачення. Кати відмовилися продовжувати страту, але Пантелеймон звелів виконати наказ імператора. Воїни зі слізьми попрощалися з угодником, цілуючи його.
Святі мощі великомученика Пантелеймона частинками розійшлися по всьому християнському світу. Він шанується як покровитель воїнів і лікарів.
