Все буде Україна

Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що українські школярі зможуть сісти за парти з 1 вересня,  якщо країні вдасться уникнути другої хвилі Covid-19.

Однак президент не окреслив критерії, які визначатимуть настання другої хвилі пандемії.

Позиція МОЗ

У Міністерстві охорони здоров’я наразі не готові описати точні характеристики пандемії, які окреслюватимуть другу хвилю коронавірусу.

– Зараз ми не можемо чітко окреслити критерії, бо складно спрогнозувати як саме розвиватиметься ситуація. Насправді зараз усе залежить від людей, якщо вони будуть дотримуватися карантинних обмежень, то ми зможемо уникнути осіннього спалаху хвороби.

Попередньо зазначимо, що важливим критерієм буде систематично високий добовий приріст хвороби та заповненість лікарняних ліжок. 

Якою б не була форма навчання, в школах обов’язково вимірюватимуть температуру усім працівникам та учням закладу.

Батьки, які приводитимуть дітей до школи, мають бути в масках. На території школи скрізь будуть антисептики.

Позиція МОН

Уже котрий тиждень МОЗ спільно з МОН розробляють три можливі варіанти навчання школярів з 1 вересня, це:

• навчання у дві зміни;
• дистанційне навчання;
• 50/50 – деякі предмети будуть онлайн, а деякі стаціонарно.

Якщо епідеміологічна ситуація дозволить, тоді діти повноцінно підуть до школи з 1 вересня 2020 року.

Колишня в.о. міністра освіти Любомира Мандзій запевнила, що МОН не планує переводити школи на обов’язкову дистанційну форму навчання, оскільки не всі заклади забезпечені інтернетом.

Чинний тимчасовий очільник відомства Сергій Шкарлет зазначив, що МОН опиратиметься на рішення уряду та виконуватиме його постанови.

Чіткого плану роботи шкіл на випадок продовження карантину наразі немає, бо над ним все ще працюють профільні міністерства.

Однак голова парламентського комітету з питань освіти та науки Сергій Бабак однозначно наголосив, що Україна не готова до дистанційного навчання в умовах, пов’язаних із коронавірусом.

Позиція КМДА

Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столичні школи будуть зачиненими до кінця карантину.

— Зважаючи на рекомендації уряду, можу сказати одне: до кінця карантину навчання буде дистанційним, – зазначив мер.

Хоча столична влада робить все, щоб 1 вересня, за сприятливої епідеміологічної ситуації, розпочати навчальний процес у школах.

Виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Валентин Мондриївський зазначив, що після весняного досвіду дистанційного навчання вони визначили всі слабкі сторони, щоб виправити це восени.

– Вже в серпні ми стовідсотково будемо готові, як до ймовірного дистанційного навчання, так і до змішаної форми. Обидві концепції будуть презентовані широкому загалу, – зазначив він.

Однак чиновник наголошує, що місцева влада готова зробити все можливе, щоб діти навчалися у закладах освіти.

– Ми за те, щоб у Києві навчальний рік почався стандартно. Діти мають піти до школи. Ми готові максимально проводити протиепідемічні заходи, щоб попередити небезпеку захворюваності серед школярів, – наголосив заступник.

Зокрема, у КМДА наголосили, що місто забезпечуватиме школи усіма засобами захисту і батькам не доведеться окремо здавати гроші для закупівлі антисептиків.

Якщо навчальний рік почнеться своєчасно та у приміщеннях, то столичні школи будуть забезпечені необхідними засобами захисту.

Позиція інфекціоніста

Директор Revival Institute for Future, стратег, інфекціоніст та консультант з управління змінами Вадим Арістов зазначив, що відкриття шкіл з 1 вересня це економічно важливе питання, оскільки батьки просто не матимуть з ким залишити дітей, йдучи на роботу.

Школа повинна працювати. Це соціально важлива інституція, яка пов’язана з економічною активністю населення. Ризики інфікувань дітей не настільки великі. Крім того діти легко переносять інфекцію і не настільки суттєво поширюють її у суспільстві.

Тому відкриття шкіл є виправданим рішенням, яке потрібно реалізовувати з багатьма превентивними заходами, аби зменшити можливість зараження, – заявив інфекціоніст.

Вадим Арістов пояснює, що можна навіть і цей невеликий ризик уникнути завдяки дистанційному навчанню і перебуванню під опікою дорослих вдома. Однак більшість батьків просто не зможуть собі цього дозволити. Тому уряду потрібно шукати рішення, яке збалансує ризики і можливості.

– Діти легко переносять Covid-19. До того ж школярі – це організована група людей, у випадку зараження легко відстежити коло контактних осіб та ізолювати їх, – зазначив стратег.

Як варто змінити навчання, щоб зменшити ризики інфікування?

За словами епідеміолога, насамперед необхідно мінімізувати кількість приміщень спільного користування.

Наприклад, фізкультуру проводити на відкритому повітрі, а не у спортзалах, чітко визначити місця, куди можуть ходити діти з конкретних класів, аби в разі інфікування було легко виявити коло контактних осіб.

– А ще діти харчуються у школах – це також важливий економічний момент для батьків. Однак менеджмент школи повинен організувати порції в окремих боксах і щоб обід дітей розводили у часі, – зазначив Арістов.

Останнім часом збирається все більше даних, що припускають передачу Covid-19 не тільки крапельним шляхом, а й повітряним (через аерозоль). Тобто, коли частинки виділяються при розмові і повисають в повітрі на певний час.

Звичайно, потрібно ще більше досліджень, однак діяти потрібно вже зараз. Цей фактор має кілька рішень – або очистки існуючого повітря (інженерні рішення), або збільшення притоку свіжого повітря.

– Однак ми розуміємо, що далеко не кожна школа зможе зайнятись зміною системи вентиляції і встановленням очисних фільтрів, тому простіше обмежити вентиляцію з інших приміщень, та максимально відчиняти у класах вікна, – пояснив консультант з управління змінами.

Також експерт вважає за необхідне розвести дітей у дві або навіть три зміни, змінити розклад перерв, аби школярі не перебували у коридорах всі одночасно та забезпечити лабораторне тестування вчителів хоча б раз на два тижні.

До температурного скринінгу Вадим Арістов ставиться доволі скептично, оскільки 45% інфікувань відбувається від пресимптомних людей і 5% від безсимптомних.

– Якщо у людини вже виявили температуру, то це значить, що останні 2-5 днів вона вже могла розповсюджувати інфекцію. Але термометрія це найдешевший спосіб впливати на інфекцію, який дає певний результат, тому його потрібно використовувати, – зазначив епідеміолог.

Безумовно всі, хто перебувають у школі повинні носити респіратори або медичні маски. Експерт розповідає, що в Азії встановлюють пластикові перегородки між партами, і це дає певний рівень захисту, враховуючи, що домінує все ж таки крапельний шлях поширення вірусу.

Що робити із групами ризику

Є діти, які відносяться до групи ризику – це діабетики, астматики, ВІЛ-позитивні, діти з хворобами дихальної системи та серцево-судинними захворюваннями. Є діти, які проживають в родинах разом з літніми людьми та з дорослими в групі ризику.

Для них краще організувати навчання в окремих групах з найменшою кількістю або проводити уроки дистанційно, щоб виключити ризик зараження настільки, наскільки це можливо. Бо в цих випадках ймовірність ускладнень значно вища.

Вакцина від Covid-19

Перші випробування вакцини від Covid-19, яку розробляє американська біотехнологічна компанія Moderna, пройшли успішно.

Однак повноцінне виготовлення вакцини – це дуже тривалий процес, яким займаються роками, тому раціональніше навчитися жити в нових умовах, аніж сліпо утримувати дітей вдома, чекаючи появи вакцини.

Батькам варто поговорити з дітьми та пояснити їм усю серйозність ситуації, аби вони знали як поводитися у школі та чого не варто робити.

Софія Телішевська