Чому я так довго мовчала і пишу про це лише тепер? Тилові криси! Припиніть ховатися за нашими воїнами...
Так, наші бійці розмовляють хто українською, хто російською, яку слід називати московитською (вибачте, дорогі бійці, вам мабуть ріже слух «московитська», але «руською/російською» у давнину називалася українська мова і назва мови була вкрадена разом з назвою країни – і це історичний факт).
Так от, наші бійці, що розмовляють іншою мовою – вони НЕ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ. Навпаки, часто переходять на українську, війна навчила.
Тилові криси! Припиніть ховатися за нашими воїнами і маніпулювати мовним питанням у них за спинами.
Скільки проїхала Україною, ніде мені не зустрічалися наші воїни, які були б проти української мови в публічному просторі. НІДЕ. МЕНІ. ТАКІ. НЕ ЗУСТРІЧАЛИСЯ. Це брехня і маніпуляція тилових манкуртів.
Чому я так довго мовчала і пишу про це лише тепер? Шукала і чекала.
Шукала, хто з бійців проти української мови. Не знайшла. Чекала, що самі трапляться. Скажуть чи напишуть: «Я – ваш захисник. Я – проти вашої мови». Немає таких! Навпаки, надихають і підтримують.
І якщо тепер, через 5 років, зненацька, в ефірах раптом стануть з’являться бійці, які говоритимуть, що вони проти української – так і знайте, притягнуті за вуха. Чергова маніпуляція. Штучно створена ситуація ворогами України. Дякую, дорогі бійці, за розуміння і підтримку.
Дякую за подаруночки і відзначки, вони мені дуже дорогі.
Лариса Ніцой
