Я мовлю з позиції 2,3% тих, хто зіпсував свій бюлетень. До секти «73%» я запитань не маю. А от із ядром «25%»…
При цьому я не буду цькувати ні озарьонних, ні найпатріотичніших – вони це спроможні робити й без мене.
Я ніколи не буду за зеленку, бо надаю перевагу йоду. Водночас я ніколи не одягну аватарку з меланхолійним словом «Дякую».
Безумовно, Порошенко увійде в історію. Як найуспішніший олігарх. Він той, хто мою країну перевів із поліолігархату в моноолігархат. До Порошенка країна мала потворну модель, яку я називаю «олігархічний консенсус». Це був множинний, кількаядерний (із кількома рівнозначними центрами) олігархат made by кучма. Ті, хто позавчора прийшли на Банкову богохульно скандувати «Благословенний», мали би подякувати кумиру за те, що він не лише утвердив олігархат як форму правління, але й зробив його моно.
Моноолігархат – пропоную саме так іменувати правління Порошенка. Великим шрифтом у всіх підручниках: МОНООЛІГАРХАТ.
Шановні «25%», будьте ласкаві подякувати президентові за те, що він одноосібно очолив олігархат і підім’яв його під себе і свою сім’ю. Усі, включно з Ахмєтовим, опинилися в позиції молодшого партнера Першого І Єдиного.
Подякуйте також за те, що Порошенко 5 років витратив на тотальну зачистку політичного поля. Катком пройшовся по кожному, хто бодай вякнув. І тому не дивуйтеся, що перед другим туром ЖОДЕН укр.політик не підтримав такого хвальоного кандидата. Не задумувалися, чому? А тому що 5 років він сношав їх у всі отвори, бажаючи бути Першим і Єдиним.
А тепер ні в якому разі не можна допустити, аби лідером проукраїнської опозиції був відставний Порошенко. Перед усіма притомними позапарламентськими силами постає серйозне завдання. Не можна допустити, аби одноосібним лідером проукраїнської опозиції був очільник моноолігархічної корупції.
Озвучене повернення “через рік так через рік” – це, даруйте, той самий реванш. Я за те, аби зеленка була недовго. Але я проти того, аби на її місце повернулася гідра. Я за те, аби і зеленку, і гідру винесли вперед ногами зовсім інші, контр-системні середовища.
За безвіз і Томос подякували – і до побачення. Людина чудово заробила собі за ці 5 років – тепер час відпочити. Якщо любиш – відпусти.
До секти «73%» я запитань не маю, оскільки дуже швидко вона розсипеться на 3 по 25. А от із ядром «найпатріотичніших 25%» ще буде не одна розмова.
Благаю, не ліпіть українського Путіна. Не створюйте аплодисментного Порошенка, що купається в народній любові. Не давайте йому підстав кайфувати від цьомочок-бомочок. Бо там нема де проби ставити.
Ці 25% мали би прийти на Банкову не дякувати, а просити відповісти за злочини, схеми, збагачення. В останній місяць 25% побачили свого омріяного керманича – і миттю забули попередні 5 років, зітканих із насірових-гонтарєвих-кононенків-гладковських-домашніх луценків.
Слово «Дякую» має бути прощанням, а не авансом.
