Я ніколи не забуду, як «мєсниє житєлі» смажили шашлuки на Саур могuлі, на кістках і кр0ві наших хлопців… А ще, того пілота якого «мамочки апалценцев» забuли на смерtь, лопатами…
Він катапультувався на їх території, коли їхні » защітнікі нєдоросії» збили літак. Я не забуду те каміння, яке летіло від жителів Донецька на «парадє плєнних», як і сам парад.
А ці виродки товпами йшли дивитися і знущатися.
Тепер мені і вам просити вибачення?! І «столб пазора» з жителькою, Іриною Довгань, яку прив’язали до стовпа, обгорнули прапором і всі бажаючі плювали, кидали непотрібом, били.
Я не забуду ті понівечені обличча, які ці виродки, апалчєнци, назвали «фантомасами Дєбальцево», позрізавши шкіру з м’язами.
Я не прощу за обстріляний Восточний район Маріуполя.
І ще, я не пробачу ту мамашку, яка в дитячий поліклініці лізла без черги до лікаря, «патамушта ана бєжєнка», а на питання лікаря, де тато дитини, відповіла: «астался дома мачіть укропав».
Я не пробачу і не забуду полонених, яких катували, а не рятували від «голодування», крапельницями…
Я не буду просити вибачення за відірвані ноги і руки наших бійців.
Я не вибачатимусь за могили наших хлопців. І за те, що багатьох збирали по шматках, а ідинтифікували по ДНК.
Любава Леонова.
