Його називали "легендою" Одеської кіностудії: Помер відомий український режисер
У вівторок, 8 лютого, на 88 році життя не стало відомого одеського кінорежисера та сценариста Геннадія Тарасуля. У своєму житті він створив багато фільмів, улюблених кількома поколіннями, завдяки чому прославив одеський кінематограф. Про смерть повідомили в Одеському відділенні Національної спілки кінематографістів України на Facebook-сторінці, зазначають Патріоти України.
"Для кінематографістів він став людиною-легендою ще задовго до появи однойменної найвищої іменної нагороди - "Легенда Одеської кіностудії", яку вручали тим, хто присвятив життя створенню та зміцненню слави Чорноморського Голлівуду", - кажуть про легенду його колеги.
Геннадій Тарасуль закінчив Одеський політехнічний інститут у 1959 році і з того часу остаточно та безповоротно “закохався у кіно”. Початком його кар'єри та популярності стала робота з Кірою Муратовою над “Короткими зустрічами”, як другого режисера. Пізніше вони вже працювали над "Довгими проводами". А потім було ще багато робіт над фільмами з різними режисерами-постановниками.
"Але, що залишалося в Геннадії Львовичі незмінним – так це його шаленство. Кожен новий запуск буквально осяював його і не помітити цього було неможливо”, - згадують про режисера.
Також Геннадій Тарасуль писав сценарії, за якими створювали фільми. Тарасуль наприкінці вісімдесятих придумав, створив та очолив фестивальний глядацький центр "Золотий Дюк", який довгі роки залишався однією з головних одеських кіноадрес. Крім того, режисер писав і видавав книги, які були основою для постановки театральних вистав.
Фільмографія
Сценарист:
- “Відповідна міра” (1974)
- “Гені — зірка далека і близька” (1979)
- “Довга пам'ять” (1985, реж. Роман Віктюк)
- “Мить кохання” (1989, у співавт.) та ін.
Другий режисер:
- “Короткі зустрічі” (1967, реж. Кіра Муратова)
- “Випадок зі слідчої практики” (1968, реж. Л. Агранович)
- “Валерка, Ремка + ...” (1970)
- “Довгі проводи” (1971, реж. К. Муратова)
- “Фантазії Веснухіна” (1977, реж. В. Харченко)
- “Особливо небезпечні…” (1979, реж. Суламбек Мамілов)
- “Тепло рідного дому” (1983, реж. Геннадій Карюк)
- “Дій за обставинами!..” (1984, у співавт.; реж. І. Горобець)
- “Була не була” (1986, реж. В. Федосов) тощо.
