"МІЙ СИН – ВІЙСЬКОВИЙ, А НЕ БАНДЮГАН ЯКИЙСЬ!": БАТЬКИ ПОЛОНЕНИХ МОРЯКІВ ОБУРЕНІ СВАВІЛЛЯМ РОСІЯН
Родичі полонених моряків називають судовий процес у Сімферополі незаконним
Родичі захоплених у полон українських моряків чекають їх удома, вірять у допомогу держави, називають суд над своїми синами незаконним, а дії росіян – піратством. Разом із тим їм бракує інформації про долю своїх найдорожчих!
Третю добу не знаходиться собі місця від хвилювання Марина Вербицька – дівчина 19-річного Андрія Ейдера. Він наймолодший серед моряків, які захоплені росіянами. Марина з Андрієм познайомилися, коли хлопець ще навчався в училищі. Лише чотири місяці тому він підписав контракт і пішов служити матросом на малий броньований артилерійський катер "Бердянськ". Марина проводжала коханого у море, обіцяла чекати і просила берегти себе. "У мене одразу таке передчуття було. Жахливо почуваюся", - плаче дівчина.
Вірять в те, що Україна допоможе, називають суд над своїми синами незаконним, а дії росіян - піратством. Родичі захоплених в полон росіянами українських моряків чекають їх вдома. Цілодобово сидячи перед телевізорами та стрічками інтернет-новин. Оскільки жодної офіційної інформації про те, що відбувається з полоненими, немає.
Відчувала недобре і мати Андрія. Про те, що син на захопленому росіянами судні, їй повідомив батько Андрія. "Найскладніше було перебувати у незнанні, що з ним, де він. Дві доби. Слава Богові, що живий", - не стримує сліз Вікторія Ейдер.
Батько та мачуха Андрія нещодавно переїхали на Івано-франківщину до Надвірної. Зайвих емоцій собі не дозволяють, бо впевнені – це може тільки нашкодити. Але не приховують, що ночами не сплять, очікуючи звістки від сина. "Наскільки я знаю з неофіційних джерел, у нього пошкоджені кінцівки. Осколочні поранення. Але це не підтверджено", - каже Дмитро Ейдер. Суд над нашими хлопцями батько моряка називає незаконним, а дії росіян – піратством. "Із Росії дзвонять, пишуть адвокати, волонтери, які пропонують допомогу – найняти адвоката, представника для сина безпосередньо там, у суді. Ми відмовляємося від цього, бо ми не вважаємо, що треба захищати, що цей суд є справедливим. Про якого адовката може йти мова?! Якщо я візьму адвоката, я просто визнаю, що мій син – бандюган якийсь, там гуляв собі. Він – військовий, він там був на завданні! Який адвокат?! Про що йде мова?!", - обурений Дмитро Ейдер.
Бабусю 20-річного старшого матроса катера "Нікополь" В’ячеслава Зинченка журналісти зустріли просто на вулиці. Вона пояснила, що не має сил сидіти вдома і чекати новин. Про полон онука дізналася по телевізору. "Усю ніч якесь передчуття було, не спалося. А вранці дізналися, що "Нікополь" і другий захопили. Він завжди хотів бути моряком, мріяв, пройшов школу, збирається поступати далі", - каже Тамара Рибальченко.
Богдану Небилиця у 2014-му навчався в севастопольській академії імені Нахімова, а після анексії Криму відмовився служити окупантам. Тепер він капітан судна "Нікополь". Хата офіцера в невеличкому селі на Сумщині прикрашена прапорами, які військовий привіз із Одеси, де закінчував своє навчання. Мама Валентина Небилиця не вимикає телевізор: дивиться і українські, і російські канали з надією, що сина покажуть. "Колотить", - зізнається жінка про свій стан. Тлумачення кремлівських пропагандистів у родині категорично відкидають. Востаннє батьки спілкувалися з Богданом Небилицею у п'ятницю – матері він сказав, що у нього все добре, а батьку повідомив, що його переводять у Бердянськ. Відтоді телефон сина не відповідав.
Згодом з батьками зв’язався штаб командування Військово-морських сил України. Їм офіційно повідомили про атаку росіян на українські судна та полон моряків. Павло Небилиця на той момент уже знав про події біля Керченської протоки з інтернету. Тепер командування ВМС інформує їх про кроки щодо визволення полонених моряків. Рідні сподіваються, що держава визволить хлопців, які служать Україні. "Він солдат. Наказ є наказ. А когось звинувачувати – ні. Крим – це Україна", - каже батько українського капітана.
