“Наpoдила я в 17, без чоловіка. Сину зараз 8 і ми щасливі”
Я наpoдила його в 17 років і у мене не було можливості отримати повну освіту. Зараз я працюю консультантом у великому магазині одягу і заробляю небагато.
Син навчається в гімназії, виплачую я за це останні гроші, аби він отримав хорошу освіту.
У сина була риторика, де йому дали завдання принести те, що він любить найбільше, і написати про цей твір. Хтось із дітей приніс черепашку, хтось привів собаку, одна дівчинка принесла планшет і телефон фірми Apple.
А мій син привів мене. Я навіть розплакалася, коли він читав свій твір.
Незважаючи на те що я не можу дозволити купити синові те, що можуть дозволити інші батьки, я зрозуміла, що він мене не за гроші любить. Вчора я здійснила його мрію і ми завели собаку, нехай без породи, зате вірну і добру.
Купила йому хороший телефон, який, звичайно, змогла собі дозволити.
