Очищення душі, дідух і 12 сакральних страв: як святкували Святвечір наші предки
Духовне очищення - важливіше за частування
За словами Павлюка, період перед народженням Христа вважався магічним і сповненим містики. Українці намагалися зустріти Святий вечір із "чистою душею й совістю". Якщо людина відчувала, що протягом року в чомусь провинилася, вона йшла до сповіді - це було важливіше за будь-які матеріальні ритуали чи святкові страви.
Традиційно на столі мало бути 12 пісних страв, серед яких кутя, вареники, голубці та розсольники. Ця кількість символізувала 12 апостолів.
Солома в хаті, дідух і вшанування предків
Напередодні Різдва українці стелили на підлогу солому - як символ ясел, у яких народився Ісус. Господар вносив до оселі дідух - сніп зерна власного врожаю. Він уособлював достаток і вдячність за плоди року.
Однією з найважливіших традицій було вшанування померлих. Вірили, що в цей вечір душі предків приходять до дому, тому після вечері страви залишали на столі. Не забували й про худобу - її обов'язково частували, підкреслюючи єдність усього живого.
Коляда, допомога бідним і спільна молитва
На саме Різдво дорослі йшли до храму, де священник закликав громаду підтримувати нужденних. Після богослужіння люди колядували й ділилися святковим настроєм.
За словами Степана Павлюка, ці традиції демонструють головний сенс українського Різдва: духовність, милосердя, пам’ять про предків і єдність родини та громади.
