«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Рівно 6 років тому мене з новонародженим сином привезла швидка в Охматдит. Дитина вже була синя від болю, але ми чекали на консультацію хірурга.

Рівно 6 років тому, 5 вересня о 19.00, мене з новонародженим сином привезла швидка в Охматдит з гострим больовим синдромом та больовим шоком в хірургію.

Черговий лікар оглянув та поставив діагноз перекрут яєчка чи пахова киля? Дитина вже була синя від болю, але ми чекали на консультацію ще одного хірурга. Мої благання надати дитині допомогу ні до чого не приводили. Тоді, до мене в шоці, не дійшло чого саме чекають лікарі… Дитину забрали в операційну тільки о 21.00 годині!!! і разів п”ять приходив до мене черговий хірург (зараз він завідуючий оперчастини) з натяками, що то анестезіолог десь зайнята то він має ще якісь справи десь.. тут до мене дійшло (ну тупила я в шоці від ситуаціі). Я йому сказала, що робіть все для порятунку мого сина, я розрахуюся скільки потрібно…

Дитину почали оперувати приблизно о 22 годині … за цей час виявилося, що пахова киля ущемлена і почав відмирати кишківник… тобто поки лікар ходив та вимагав “гонорар” дорогіцінний час було втрачено… Десь о першій годині дитину спустили в реанімацію. Тут той же квест “Вашій дитині потрібен антибіотик, біжіть в аптеку ! Перша година, я бігаю навкруг Охматдиту, аптеки або зачинені, або необхідного антибіотику немає… Повертаюся а реанімацію, пояснюю, тичу лікарю якісь купюри — антибіотик “знайшовся” у відділенні…

Далі .. через три дні виявляється, що операція була проведена невдало (через зволікання з початком операціі) і у мого сина розвинувся перитоніт та розійшлися внутрішні шви.. . А оперуючий лікар на ранок поїхав відпочивати, навіть не поцікавившись станом дитини..Потім вже інша лікар після обходу, відома хірург та завідуюча запросила мене в кабінет, вона спокійно сиділа, диміла сигареткою та говорила про ситуацію, що дитина вже в операційній, що стан дуже складний, врятувати може тільки чудо і вона ще не знає, чи піде в операційну.. я вийняла все що в мене було в гаманці (не мало..) і поклала на стіл…”тепер я піднімуся в операційну”- відповідь лікаря. Тобто,якщо б я не мала коштів, мого сина могли б і не врятувати. Так, я вдячна їй за порятунок сина, але…

Півроку страждань та митарств по лікарням, я витягла сина, тільки вже в іншій лікарні та з іншими лікарями та з зовсім іншим відношенням до лікарської справи та лікування дитини.

Цей пост – не для жалю, а для того, що вже досить терпіти корупцію в Охматдиті, досить!!! Я готова навіть свідчити про це, якщо щось зможу довести через стільки часу..

Я підтримую боротьбу з корупцією в лікарнях!

#ОхматдитЯпротикорупції

Людмила Пелих

Джерело

Все буде Україна