Все буде Україна

"Незабаром, через пів місяця, виповниться рік, як РНБО працює в режимі багатосерійного шоу про санкції. 2 лютого минулого року Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення РНБО щодо застосування санкцій щодо нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака та його телеканалів", - пише оглядач Юрій Вишневський у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"З того часу санкції проти різних фізичних та юридичних осіб запроваджуються регулярно. Як оголосив сам Зеленський: "Дивіться нас по п'ятницях". Не менш цікаво подивитися, якими є підсумки цього шоу.

"Я так читаю"

Перший підсумок — це те, що влада вже зовсім не соромиться брехати. Дуже показово це виявилося в інтерв'ю секретаря РНБО Олексія Данілова, яке вийшло на "Українській правді" 13 січня. Наведемо цей фрагмент інтерв'ю дослівно:

– Чи конституційно запроваджувати санкції проти громадян України? У законі про санкції немає згадок про можливість запровадження санкцій щодо громадян України. Є лише один виняток – це тероризм.

– Як ви читаєте закон? У вас є юридична освіта?

– Ні.

– А я маю, я закінчив Академію Міністерства внутрішніх справ.

– А я як журналіст без юридичної освіти запитую вас.

– Я так читаю, що можна. Дуже уважно читаю. Там є кома і слово "тощо".

Данілов збрехав. У Законі "Про санкції" (пункт 2 статті 1) записано: "Санкції можуть застосовуватися з боку України щодо іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи або фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, і навіть суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність". Слова "тощо" там немає. І взагалі в усьому Законі "Про санкції" немає слова "тощо".

Данілов у великій політиці понад 27 років. І він знає, напевно, не меншу кількість способів, як можна уникнути відповіді на незручне питання (щоб не визнати правду, але й уникнути брехні). Однак натомість він просто взяв і збрехав, що в Законі "Про санкції" є слово "тощо". І це брехня не про одне слово. Це брехня про систему роботи РНБО — про те, що Рада безпеки вводить санкції на підставі Закону "Про санкції".

Насправді щоразу, коли РНБО запроваджує санкції проти громадян України (або юридичних осіб — резидентів України) не за терористичну діяльність, а за щось інше, ці санкції не мають обґрунтування у Законі "Про санкції". Тобто слова Данілова про "тощо" — це лише частина великої брехні про те, що Зеленський діє за законом. Це перший результат річного шоу про санкції.

"Закону немає"

Другий підсумок, теж дуже сумний, полягає в тому, що Зеленський за цей рік не створив собі законодавчу підставу для санкцій щодо осіб, які ведуть підривну діяльність на користь ворога. У цьому ж інтерв'ю Данілов прямо скаржиться, що немає закону.

"Чи хочеться мені як громадянинові України зробити набагато більше щодо цих людей? Хочеться. Закону немає, я б зробив, повірте. Тому що я розумію, яка небезпека діяльності цих осіб щодо існування нашої країни. Коли люди працюють на іншу державу з метою знищення нашої країни, скажіть, будь ласка, що це? — говорить Данілов. — Ми дуже багато втратили часу, коли не звертали на це увагу, коли російська агентура панувала на нашій території".

Людина, яка повірить у щирість обурення Данілова, мабуть, подумає, що Зеленський дуже хоче виправити цю ситуацію і що відповідний закон ось-ось буде ухвалено. Проте насправді Зеленський досі не спромігся подати законопроєкт про внесення змін до Закону "Про санкції".

Ще у березні минулого року з'явилися три депутатські законопроєкти: №5191 "Про основи санкційної політики України" (автори "слуга народу" Єлизавета Ясько та інші), №5191-1 "Про обмежувальні заходи (санкції) держави з метою захисту національних інтересів України" (автори Ірина Геращенко з "Європейської солідарності" та інші), №5191-2 "Про внесення змін до Закону України "Про санкції" щодо застосування санкцій" (автори Соломія Бобровська з "Голосу" та інші). Ще раніше, у грудні 2020 р., з'явився проєкт №4454 "Про національні та міжнародні санкції" Валентина Наливайченка з "Батьківщини". Але досі вони не лише не винесені на голосування Ради, але навіть не пройшли через профільний парламентський комітет (з питань нацбезпеки, оборони та розвідки).

У результаті у нас досі немає закону, за яким можна було б запроваджувати санкції проти громадян України, які здійснюють підривну діяльність на користь ворожої держави. І винні у цьому саме Зеленський і правляча монобільшість.

Чому Банкова пригальмувала розгляд цих проєктів, зрозуміло. Зеленському потрібні санкції в ручному режимі: проти кого захочу – проти того введу, а проти кого не захочу – проти того не введу.

Тут саме час поговорити про перспективи. Чимало осіб, які підпали під санкції РНБО, оскаржили їх у Верховному Суді. Місяць тому стало відомо, що після отримання десятків таких позовів Верховний Суд надіслав вченим-правознавцям листи з проханням сформувати правову позицію у цих справах. Вчені відповіли, що санкції на українських громадян можуть бути накладені лише у разі вироку суду щодо терористичної діяльності. Тому вже незабаром очікується серія рішень Верховного Суду про визнання санкцій РНБО незаконними.

Повторимо: Зеленський мав цілий рік, щоб до цього підготуватися. Ніщо не заважало йому провести через парламент закон про розширення кола осіб, до яких можуть бути застосовані санкції, та розширення списку підстав для санкцій. Далі можна було б перепризначити санкції всім фігурантам відповідно до нового закону. І всі позови до Верховного Суду стали б не такими загрозливими.

Але Зеленському, як бачимо, це не потрібне. Для нього санкції – це шоу. Тут головне хайп, піар, а не результат. Коли Верховний Суд почне скасовувати санкції РНБО, Зеленський та Данілов відразу почнуть розповідати, що це не санкції незаконні, а суд поганий. Данілов це вже робить. Ось ще один фрагмент його висловлювань із того ж інтерв'ю: "Нам кажуть: "Так треба ж до судів звертатися". Звичайно, треба. Але їх треба мати. Питання не сьогоднішнього дня, це почалося досить давно, але в нас взагалі немає системи аналізу нашого судочинства. Суддя на свій розсуд приймає рішення, як захоче".

Тобто Данілов уже зараз готує нас до того, що Зеленський ігноруватиме рішення Верховного Суду. Фактично це визнання у намірі узурпувати владу: привласнити собі повноваження стати над Верховним Судом та оцінювати його рішення на свій смак.

П'ятиразове перебільшення

Третій результат стосується цифр. Данілов не тільки читає закони своєрідно, він ще й своєрідно рахує.

На початку грудня міністр фінансів Сергій Марченко констатував, що санкції РНБО щодо контрабандистів не призвели до збільшення надходжень від митниці. "У будь-якому випадку, санкції мають свій ефект і впливають на діяльність тих людей, які займаються незаконними діями. Проте сказати, що є фіскальний ефект, я поки що не можу", — наголосив Марченко.

30 грудня секретар РНБО скликав брифінг, на якому намагався спростувати слова міністра фінансів. За словами Данілова, на засіданні РНБО було заслухано звіт про ефективність санкцій. "Санкції працюють. На сьогоднішній день ми з упевненістю можемо сказати, що кількість грошей, яка до бюджету додатково надійшла після введення санкцій, — 71 млрд грн", — заявив він.

5 січня Мінфін повідомив підсумки минулого року: "Надходження у 2021 році до загального фонду держбюджету платежів, сплату яких до бюджету контролює Державна митна служба, склали 409,3 млрд грн, виконання — 103,2% (+12,6 млрд грн)". Тобто замість оголошених Даніловим додаткових 71 млрд грн Мінфін визнав у п'ять разів меншу суму — лише 12,6 млрд грн. Та й не факт, що перевищення плану дали саме санкції. Ніхто не заважав Данілову за пів місяця після свого брифінгу помістити на сайті РНБО (ну чи хоча б на своїй сторінці у Facebook) докладний розрахунок, як він отримав 71 млрд грн. Але цього не сталося. РНБО продовжує працювати в режимі шоу: порадували народ під новий рік гарною цифрою — і все, чекайте на наступний виступ артистів.

Головне — прокукарікати

Ну і четвертий результат — про сенс самих санкцій. Сенс, схоже, лише у тому, щоб вимовити смачну промову. Промовистий приклад — як Данілов розповідав про санкції РНБО проти нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, запроваджені указом Зеленського 19 лютого минулого року. 11 березня Данілов прокоментував обшуки на об'єктах мережі АЗС Glusco. "Коли ми з вами зустрічалися на початку лютого, я вам сказав, що на вас чекатиме дуже багато цікавих речей щодо наведення порядку в нашій країні. Якщо хтось щось вкрав, якщо хтось поводиться стосовно держави не так, як визначено законодавством, він матиме те, про що ви зараз кажете", — сказав секретар РНБО.

10 липня Данілов повідомив на своїй сторінці у Facebook: "Інформація, яку цілеспрямовано поширюють у ЗМІ про нібито послаблення санкційного режиму щодо В. Медведчука та його активів або те, що "санкції не працюють", — свідома та цілеспрямована дезінформація суспільства, яка не відповідає дійсності. Не відповідає дійсності і поширена окремими медіа інформація про нібито придбання мережі автозаправних станцій, що належить В. Медведчуку, однією з комерційних структур". Відразу після цього з'явилося повідомлення про те, що ДФС та СБУ перевірили 106 АЗС мережі Glusco у 15 регіонах України та заявляють про відсутність діяльності заправок.

Проте 6 грудня пресслужба Glusco офіційно повідомила: "Грецький підприємець Димитріос Аніфантакіс придбав 100% акцій швейцарської компанії Glusco Energy SA, яка володіє понад 100 автозаправними станціями та 4 нафтобазами в Україні". З того часу минуло вже більше місяця, але Данілов ні з якими коментарями не виступив.

Знову ж таки, ніхто не заважає Данілову оприлюднити аналіз ефективності санкцій проти Медведчука, роз'яснити, як вони працюють. Опитані нами юристи розводять руками: ці питання не мають відповіді у правовому полі. Наприклад, якби активи та рахунки Медведчука були заарештовані у судовому порядку, тоді можна було б описати правовий механізм, як це реалізується на практиці. Але санкції РНБО — це заходи, що реалізуються в ручному режимі за допомогою горезвісного "телефонного права". Тут правового механізму немає.

Коли влада працює не за законом, а за "телефонним правом" — це корупція. Навіть якщо це робиться нібито заради благих цілей.

Але з погляду піару це дуже ефективно. Усі ці санкції (зокрема, проти Медведчука, контрабандистів та злодіїв) минулого року допомогли Зеленському потримати свій рейтинг. Та й Данилов увійшов до найвідоміших і найвпливовіших українських політиків. Допомогло "тощо", якого насправді немає".

Джерело: Деловая столица