«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Сергій Притула так розгнівав священника Московського патріархату, що той забув, що він священник та слів не добирав

Телеведучий Сергій Притула на своїй офіційній сторінці у фейсбук написав пост про важливість Томосу та про антиукраїнську діяльність Московського патріархату. Слова Сергія так образила представників МП, що його служителі слів не добирали. Священник МП Denis Dunaev на своїй сторінці у фейсбук так прокоментував пост Сергія:

Думал, что Сергей Притула – просто талантливый шоумен. Но и талантливый шоумен может оказаться обыкновенным вонючим г*вном.Згодом отець передумав та “вонюче г*вно” замінив – “некомпетентным богословом”, але ж “скріни не горять”))Сергій на такі жести з боку священника відреагував по-філософськи:

Стаття на тему Томосу, яку я розмістив на своїй офіційній сторінці викликала просто пречудові реакції у представників московського патріархату. Лексика священика вкотре підтверджує, що від таких отців, як і від всього “московського”, треба тікати з швидкістю світла:)).

А ось і сам пост Сергія, який так розгівав московського попа:На тему Томосу останнім часом не висловився тільки лінивий. А я не лінивий. Тож…Давайте легенько зафлешмобимо!

Я дуже хочу, щоб кожна людина, котра підтримує Томос для нашої рідної Церкви розказала, що саме вона зробила для того, щоб у нашій країні була своя Помісна Православна Церква.Не на словах, а на діях!Це, до речі, дозволить ідентифікувати любителів застрибувати в останній вагон актуальних процесів і безкорисних діячів на цій ниві!

Почну з себе. Завжди був за Нашу Церкву. Мріяв, але дуже ділу не допоміг. В роликах не знімався, з патріархами не здибався. Підтримував фінансово свою рідну церкву, в якій пошюбились мої батьки, в якій хрестились мій син та син мого брата, в якій відспівали в останню дорогу мого батька, дідуся і бабусю. Допомагав, як міг. Часом менше ніж міг. Часом більше ніж хотів. Але знаю, що і церква і недільна школа при церкві мають клаптик моєї участі. І то мене тішить. За то мені навіть грамоту дали. Ну, не мені особисто, а мамі. Перед всіма парафіянами. То було велике свято для нас усіх.

Я теж до цього не одразу прийшов. Мій дідусь, Василь Михайлович Бодасюк, який був у Вишнівці головою колгоспу ще за сталінських часів, примудрився врятувати Вишневецьку Вознесенську Призамкову Церкву 1530-го року (в якій молились козаки Максима Кривоноса, де бував Тарас Шевченко і Оноре де Бальзак). Йому, партійному комуністу, не знаю, що було б, якби КДБ дізналось, що він переховує у себе на горищі Псалтирі, Євангліє та ікони з церкви! Потім у цій церкві він виконував обов’язки диякона. Я обожнював ходити на Службу Божу, коли дідусь читав грамотки. Незадовго до смерті мій дідусь Василь, надзвичайно набожний чоловік, сказав мені одне речення, сенсу якого я не розумів ще довго: «Сину (бабця і дідусь ніколи не звертались до мене, як до онука, може того, що з 3-х до 6-ти років виховували мене), ніколи не сповідайся в Почаївській Лаврі, там у попів – погони під рясами»!

Дідусь помер у 1993-му. Сенс його слів я почав розуміти у 2000-их. Хоча, натяки на неадекват у Лаврі були і раніше. Коли, приїхавши у Почаївську Лавру, моя мама перед сповіддю сказала неправду якомусь монаху, який запускав до церкви, про місце проживання. Бо мама живе у Збаражі, а у Збаражі немає церков московського патріархату! То як можна сповідати нечестиву парафіянку?! Раскольніцу!!! Я мав велику сварку з мамою щодо ситуації коли, щоб посповідатись, треба спочатку обманути!

А потім незрозумілі факти поведінки дядів і тьотів із МП ставали схожими на снігову лавину:
Моя знайома, віком 50+, хотіла дати «за здоров’я» у храмі Феофанії, то якась молодиця дуже чітко їй пояснила, що Євстахія – це не зовсім православне ім’я! І що молитися за неї не будуть! Я ржав. І не міг підібрати термін по іменній дискримінації! Потім ставало менш смішно.

Мій колєга покликав мене у хресні батьки. Я погодився. Обмили діло, все круто… і тут він питає: «а ти якого патріархату»?!! Я виявився «київського». І одразу відпав, як хресний батько. Ібо раскольнік! У двох перших дітей мого колєги хресними батьками були священики московського патріархату! (UPD – станом на сьогодні колєга з ними не спілкується)!

Моя найближча подруга в сльозах і в стані прострації, якось пришкадибала у Києво-Печерську Лавру, щоб дати за упокій двійні, яка померла при пологах, і охреніла, коли якийсь монах сказав їй, що за них молитися не будуть, бо вони не хрещені!!!! Щоооо?!! Двоє маляток померли після пологів і за них не помоляться, бо, згідно канонів тої церкви, вони в офсайді?!

Але найбільше дошкулив власний досвід. В певний період свого життя я допомагав одному священнику МП. Зараз поясню. Якось до мене на зйомки приїхав священик. Приніс велику книгу. Сказав, що це книга, в яку різні українські селебреті пишуть побажання нашим полоненим у Лівії (на той час близько 30 наших земляків були заручниками противників режиму Каддафі). Мене ця історія пройняла. Ми здружились на фоні тої біди. Не знаю, яким макаром, але у того священника були можливості. Я телефонував на номер охоронця, який сторожив наших хлопців у Лівії, говорив зі старшим нашої групи і намагався якось їх підтримати. Підтримка була не тільки телефонна, але й фінансова. Тій сім*ї полоненого, яка була без годувальника. Потім я оплачував отцю пальне на ті фури гуманітарної допомоги, що він збирав і возив на окуповані території. Я приїздив за першим викликом (прихопивши полковника УБОЗу), коли на цього попа «наїжджали» ультраправі під супермаркетом, де він проводив збір допомоги. Я особисто оплатив друк якогось молитовника. Ну, треба – то чого б і ні.

І ось, після того, як тому чоловікові було надано фінансову підтримку його гуманітарних ініціатив, підтримку його особисто, фінансову підтримку його теологічних потуг і т.д., в один прекрасний день чоловік, який в приватних розмовах вселяв у мене надію на воз’єднання церков УПЦМП і УПЦКП (а ми про це балакали страшенно багато і, власне, я підтримував його саме, як місточок між конфесіями) він виставляє пост у ФБ, де на фото купа попів і допис, мовляв – осьо глядіть, ми, архимандрити, митрополити і всякі інші ієромонахи в аеропорту Бориспіль, розлітаємось у різні боки світу, що ще раз підкреслює, що ЄДИНОЮ КАНОНІЧНОЮ ПРАВОСЛАВНОЮ ЦЕРКВОЮ В УКРАЇНІ є церква московського патріархату!!!

Коли я почав ставити отцю у фейсбук незручні питання, які стосувались його «якніжкрізьмасло» перетину блок-постів з української і сєпарської сторони (а у його звітах чомусь сєпарські блок-пости проходились без проблем, а на українських фури «кошмарили»), коли я питав, якого біса в часи, коли людей треба об’єднувати, він ділить нас на «канонічних» і «всіх інших», і чи не всохлась йому, канонічному, рука, коли він брав тисячі доларів на потреби своїх проектів, від мене, раскольніка, що зробив «атєц»? Заблокував мене нахрін! В бан! Обрубав усі кінці, з телефонними включно )).

Така вдячність )))). Така страусина тактика. Ось так до попереднього негативного досвіду моїх друзів додався особистий. Який, з часом, тільки поглиблювався.

І це при тому, що у моєму оточенні є дуже багато людей парафіян саме МП. Хороших людей. Віруючих. До яких у мене претензій немає. Вони ходять до церкви молитися, допомагають своїй церкві, як і я допомагаю своїй. Допомагають Армії, як і я допомагаю.

Мій пост, насправді, спрямований насамперед не моїм 35-40-річним ровесникам. Мій пост молодим людям! Ви живете у країні, яка має назву – Україна. Ми маємо десятки і сотні інституцій, які починаються з «українська» або ж закінчуються «України». Та чи всі вони на користь України?! Церква, ніби-то, відділена від держави. Проте… ніфіга і ні разу! Церква була і є недоторканим інститутом. Церква має пільги по податках. Церква має ледь не найвищий рівень довіри у суспільстві. Церква впливає на нас, на електорат! Але у назві Українська Православна Церква Московського Патріархату, акцент варто робити саме на слові «Московського»! Так, я знаю, що абревіатуру «МП» вже відмінили, залишивши просто УПЦ, але ж ми не ідіоти!

Я закликаю молодих людей країни! Перестаньте бути маніпулятивними ляльками в руках ваших пастирів! Думайте своїми головами! Думайте про завтрашній день! Не дивуйтеся, коли усі ваші друзі, знайомі, рідні, опиняться у лавах Помісної Церкви, а ви станете знаряддям боротьби чужої церкви, задля чужих ідей, на території РІДНОЇ країни! Уникайте такого розвитку подій! Наша церква завжди була! Я зараз навіть не про свій рідний київський патріархат. УАПЦ вам про щось говорить? Ні? То загугліть! І підтримайте Томос! Наша рідна Церква – це як будинок. Він давно є. І в ньому давно живуть люди. Просто тільки зараз по документах його введуть у експлуатацію!

Я закликаю усіх атеїстів до підтримки Помісної Церкви! Вам – все одно, ви в Господа нашого не вірите! Але… розгляньте Церкву, як підприємство! Блін… що значить, «як»??!!

Коротше, наша задача – акумулювати максимум коштів Церкви в межах країни! Не виводити їх у Москву, а залишати тут! Уявіть собі, які мільярди ми зможемо акумулювати всередині країни!! Люди! Це супер-внутрішня інвестиція!!! Атеїсти – ПІДТРИМАЙТЕ ТОМОС!!!

Тут якийсь митрополит Іларіон з РПЦ нещодавно заявив, що якщо МП «попросять» з православних святинь (конкретно мова йшла про Києво-Печерську Лавру), то віряни стануть на їх захист і, цитую митрополита: «начнется кровопролитие»!

Дуже символічно, що піп з Москви розказує, що має бути в нашій країні! Це у них там в крові від президента до останнього хрона на кухні – розказувати, що буде з нами.
Так от, я звертаюсь до усіх, у кого в голові панує думка про «захист православних святинь»! Любі мої православні бойовики!

У нас є десятки святинь, які ПО ЗАКОНУ належать ДЕРЖАВІ. Лаври, зокрема. Просто Держава люб’язно впустила вас у свої архітектурно-історичні пам*ятки, але не подарувала їх вам! І коли Держава попросить священослужителів звільнити приміщення архітетурно-історичних пам*яток, які є на балансі ДЕРЖАВИ, а не ЦЕРКВИ, то будьте такі ласкаві, підкоритись ЗАКОНУ!!!

Якщо ви не підкоритесь Закону, то вас винесуть із наших святинь! Ким би ви не були! І де б ви не були! І хто б за вами не стояв! І моліться, щоб винесли правоохоронці! А не ті, за кого ви так неохоче молились в розпал АТО!

Що б вам не говорив про православ’я Новінський, Бойко чи Добкін, просто пам’ятайте, що всі ті, хто буде розігрувати «православну» карту у своїх політичних інтересах, будуть мати справу з тими, хто роками підтримує Помісну церкву. І скільки б тітушок ви не підтягнули, ви не переможете! Ми вже це проходили на Майдані!

А головне, що вам, парафіянам, які вірять в Бога і хочуть прийти до храму помолитися, ніхто ж цього не забороняє. Тим більше, що ми будемо канонічною Церквою. А не якимись «раскольніками», які хочуть піти геть від Константинополя (натяк зрозуміли?).Моліться за мир, українське військо, владу, Церкву і… приєднуйтесь!Томосу бути!!Амінь! Джерело: Сергій Притула – офіційна сторінка

Джерело

Все буде Україна