Шевченко, Кличко та інші зірки спорту звернулись до світу у четверту річницю вторгнення
Українська спортивна еліта вшанувала чотирирічну річницю війни
24 лютого минає рівно чотири роки від початку повномасштабної російської агресії проти України — дати, яка назавжди змінила країну і кожного її жителя. Цього дня голос підняли не лише політики чи митці, а й представники спортивного світу. Андрій Шевченко, Володимир Кличко, дружина Олександра Усика Катерина, Влада Седан, Олександр Алієв та наречена футболіста Бражка Даша Квіткова — кожен по-своєму вшанував цю дату: словом, образом або мовчазним жестом.
Важливо! У Меморіалі загиблих представників футбольної спільноти України значиться 378 імен футболістів і тренерів, які загинули, захищаючи країну в лавах Сил оборони.Андрій Шевченко
Легендарний футболіст і колишній головний тренер збірної України написав глибокий і стриманий допис в Instagram— без зайвих слів, але з величезною вагою. Він нагадав: за чотири роки кожен українець склав власний список імен — дітей, спортсменів, захисників. Особливо Шевченко відзначив 378 футболістів і тренерів, які полягли на фронті. Його меседж — не статистика, а пам'ять про кожну конкретну людину.
«Війна — це імена. Війна — це людські життя. Ми пам'ятатимемо кожне»
Володимир Кличко
Відомий боксер і громадський діяч Володимир Кличко звернувся до англомовної аудиторії з потужним текстом про те, що справжні цінності відкриваються лише тоді, коли війна приходить у твоє місто. Він виклав чотири уроки, які Україна засвоїла за ці роки: незламність духу, необхідність спільного захисту демократії, важливість сили як запоруки безпеки та єдину мову, яку розуміють диктатори. Окремо закликав союзників закрити небо над Україною.
«Слабкість запрошує вторгнення. Саме тому ми будуємо армію, промисловість, силу. Ми ніколи більше не будемо слабкими».
Олександр Алієв, колишній футболіст «Динамо» Київ
Яскравий і непередбачуваний у минулому гравець київського клубу відреагував на річницю по-своєму — поширив Reels із хронікою руйнувань: удари по інфраструктурі, зруйновані житлові будинки, людські втрати. Жодних коментарів, лише документальні кадри як свідчення того, що відбувається в Україні щодня.
Чотири роки війни не зламали ні волі українських спортсменів, ні їхнього голосу — і сьогодні вони говорять не про перемоги на аренах, а про єдину перемогу, яка справді має значення.
