Тарас Чорновіл: Так от. Зрада таки в Парижі була. І від цього вже не відкрутишся. Але тут про набагато гірше.
А пригадуєте, як уся наша злегка зеленувата політична, експертна й журналістська еліточка тішилася, що в Парижі зради не відбулося, а головне – є три “колосальні прориви”:
– обмін “всіх на всіх”;
– цілодобовий моніторинг ОБСЄ;
– повне й всеохоплююче перемир’я.
І все це до Нового Року.
Так от. Зрада таки в Парижі була. І від цього вже не відкрутишся. Навіть фальсифікуючи текст комінюке. А подальші подарунки Путіну (доступ у Київ найогидніших рашистських пропагандистів та арешти й дискредитація патріотів-армійців і волонтерів) свідчать, що на двосторонній зустрічі, продавалися не лише за газ.
Але тут про набагато гірше. Я після саміту, хоч і не вірив, але мріяв, що Зеленському вдасться, що він зможе отримати результат. І плювати мені, хто і як на цьому буде піаритися, важливіше, щоб наші полонені повернулися додому. Щоб припиився вогонь і не гинули наші бійці, щоб був налагоджений належний і дієвий контроль. Тому я не злорадствую. Мені шкода, що так сталося. Але такий результат був прогнозований. Бо коли ти сідаєш грати з шулером, а ще й не подбаєш при цьому, щоб кожен його рух відстежувався та розплата за шахрайство була неминучою, то… Ну ви самі розумієте…
Зеленський вірив, що Путін чесний і порядний політик, що це, бачте, Порошенко “на війні наживався”, а йому ж досить “в очі подивитися”… За цим було втрачено доволі непогані наші напрацювання з періоду до кінця 2017 року, доки Путін не заблокував усі переговори в очікуванні на нового, поступливішого президента. Просто, якщо ти тупе й сам нічого не розумієш, то навчися ж порадитися й розпитати тих, хто досягали результату в значно критичнішій ситуації, ніж зараз.
Про що нині йдеться. У Мінську завершилося останнє цього року засідання Тристоронньої переговорної групи. Бойовики, які є стовідсотковими виконавцями волі Путіна, зірвали верифікацію, умови повернення полонених і домовленості про перемир’я. Імовірність того, що три головні “досягнення” Зеленського в Парижі будуть реалізовані до Нового Року, дуже мала. Точніше – вона можлива тепер лише у випадку дуже небезпечних політичних поступок з боку України (або якихось безумовних їх гарантій). Путін про одну з них доволі прозоро натякав на саміті: ведіть тепер прямі переговори з терористами, визнавайте їх повноцінними суб’єктами переговорного процесу, а отже легітимною владою на Донбасі… Саме це й відповіли українській делегації в Мінську. Ще ніколи так брутально не насміхалися бойовики й їхні московські куратори над Україною…
Хочу вірити, що в Зеленського вистачить розуму й наполегливості не плакатися телефоном Путіну, а публічно звернутися до Меркель і Макрона з дуже наполегливою вимогою примусити Кремль виконати хоч ці головні домовленості. Але поки цього вимагають депутати фракції ЄС, про це заявив під час свого візиту до Євроінституцій Петро Порошенко. А офіційна влада шмаркається в хустинку й мовчить.
Тарас Чорновіл
