Цієї ночі сталася розвязка ситуації. Хитрість іранців і відмороженість росіян призвели до неминучого
Але тепер Нетаньяху має можливість переконатися в правоті Бісмарка, який відзначив нікчемність будь-яких договорів з Росією. Путін – не той персонаж, який стане виконувати власні обіцянки. Але в Ізраїлі щось таке підозрювали і раніше, а тому – паралельно діяв план “Б” зі знищення іранської інфраструктури власними силами.
За останні 18 місяців ізраїльські ВПС і ракетники завдали близько 200 ударів по території Сирії. На самому початку атаці піддавалися каравани терористів різних мастей, підконтрольних Ірану, в основному, Хамас. Їх нищили після того, як ті отримували озброєння і боєприпаси з іранських складів. Потім концепція змінилася, і удари стали наноситися по самим складах в момент навантаження. Після цього і численних попереджень ударам стали піддаватися просто склади і місця дислокації іранських військ.
Однак, з часом стало зрозуміло, що ні в Москві, ні в Тегерані не шукають легких шляхів. Іранці розгорнули програму будівництва заводів зі складання ракет і інших боєприпасів. Як і слід було очікувати, вони розгорнули заходи, максимально підсунувши свої об’єкти до місць дислокації російських військ. Москва не раз заявляла про те, що в провінції Латакія знаходяться російські бази: ВМС – Тартус і ВПС – Хмеймім. Як відомо, там розгорнуто все можливе і стоїть на озброєнні РФ системи ППО, включаючи “Панцир”, С-300 і С-400. Особливо відзначалася остання система, бо вона має можливість брати на себе управління іншими системами ППО, що не входять в сам комплекс. Грубо кажучи, система може давати цілевказівки для С-300 і Панцири, що знаходяться на великій відстані від Хмеймім.
Після численних і цілком успішних рейдів ізраїльської авіації, не раз поставало питання про те, що системи ППО російського виробництва виявилися не ефективними і не змогли перехопити ізраїльські пташки. Градації відповідей були вельми цікавими. Спочатку мова йшла про те, що російські ППО все бачили, але не відкривали вогонь тому, що на той не було наказу. Потім в пресу пішло грізне відео, на якому зелений дивак розповів, що наказ вже є і тепер будь-який наліт буде відображатися просто в автоматичному режимі.
Після цього попередження пройшло ще два-три десятка успішних авіаударів Ізраїлю. Тоді росіяни повідомили, що Путін з Нетаньяху домовилися про те, що ізраїльтяни не стануть атакувати: а) російські військові об’єкти; б) місця дислокації російських військ, а саме – провінцію Латакія, а натомість – росіяни не відкривають вогонь по ізраїльських літаків.
Ми вважаємо, що пункт “б” навряд чи можна брати на віру, оскільки ізраїльтяни наносять удари не по території, а саме по критичним об’єктах іранської інфраструктури, де ті не перебувала, в тому числі, і в Латакії. Але самі іранці, за згодою РФ – стали концентрувати свої склади і виробничі потужності саме в Латакії, під прикриттям російських ППО. Дозволивши іранцям робити це, росіяни автоматично накликали гостей вже в те місце, де стоять їхні війська.
Цієї ночі сталася розв’язка ситуації. Хитрість іранців і відмороженість росіян призвели до неминучого – були нанесені удари по іранських об’єктах вже в самій Латакії. За попередніми даними, удари завдавалися двома парами ізраїльських Ф-16 і одночасно – ракетами французького фрегата “Auvergnt” з акваторії Середземного моря. Цього разу російським ППО вже не завадила кривизна Землі і вони відкрили вогонь по повітряних цілях.
Результат виявився більш, ніж вражаючим. У мережі з’явилися відео нічної атаки, вірніше – величезні вибухи на землі. У коментарях вказується, що так весело і святково вибухають іранські склади боєприпасів. Тобто, хоча б частину випущених ракет влучила в ціль. А ще відомо про те, що всі 4 Ф-16, які брали участь в нальоті, успішно пішли на базу. Це означає, що вогонь ППО був неефективним.
Тут слід зауважити, що саме в Латакії весь комплекс ППО, безумовно, знаходиться під контролем російських військових. Вони просто не залишили б дірки в обороні, довіривши сектора оборони деградованої армії Сирії. Загалом, вся нічна робота ППО лежить на росіянах. За їх власним твердженням, ядром усього комплексу протиповітряної оборони є легендарний С-400, який здатний збивати все, що летить в повітрі, за кілька сотень кілометрів. Більш того, з кривизною землі, в цей раз, боровся літак радіоелектронної розвідки Іл-20. Грубо кажучи, літак грав роль висотного радара, який дає цілевказівки на загорізонтниє (далекі і низколетящие) цілі.
Але як ми бачимо, на успішність ракетної атаки це не сильно вплинуло і можна було б сказати, що система ППО виявилася марною, але немає, удача таки посміхнулася російським ПВОшнікам. Виявилося, що вони успішно збили власний Іл-20 з екіпажем в 14 чоловік. З якої причини це сталося і чому не спрацювала система розпізнавання “свій-чужий” вже не має значення.
Просто літак зник з радарів, а після цього на міжнародних частотах були зафіксовані пошукові та аварійні сигнали. Загалом, за три роки офіційного присутності військ РФ в Сирії їх система ППО вперше вступила в бій, і не можна сказати, що зовсім безрезультатно. Російські ракетники можуть сміливо малювати зірочку на пускову установку. Хотілося б їм підказати, що там ще Іл-76 і Ту-154 літають з регулярністю рейсового автобуса, так що є куди рости, і банку з фарбою можна далеко не ховати. Загалом, сьогодні росіян можна привітати з почином. Літак, під верх напханий новітньою електронікою, в тому числі РЕБ, яка повинна була збити ракету з курсу, і 14 жмурів – хороший трофей.
Anti-colorados
