«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

У Лєнки було все, крім мізків: “Стою за прилавком, зате вся в золоті і в норковій шубі”

Нічим не примітній жінці пощастило зустріти «принца». Красиво залицявся, добре заробляв, дбав, заміж швидко покликав. І не злякався, що їй вже під 40.

Життя вдалось! Відпустка 5 разів на рік, красиві речі, коштовності. Є чим похвалитися перед подружками-невдахами! Вони її тихо ненавиділи, як і друзі чоловіка. А за що любити-то? Пецалкамі перед очима розмахує, фотки з курортів в морди тицяє, а так черепашка-черепашкою. Якщо прибрати понти, то і розмовляти нема про що.

На всі пропозиції піти хоч куди повчитися Лєна відмахувалася. Це ж тааак складно і нудно. Є ж телек, вконтактік і відпустка чергова не за горами. Навіщо це навчання? Що ще в житті потрібно?

Чотири роки «казки» пролетіли, як один день. А коли чоловік пішов, виявилося, що немає ні «подушки безпеки», ні навичок саму себе забезпечити.

Пішов красиво – залишив все. Тільки наостанок сказав, що йде до жінки розумної і реалізованої, яка не тільки примітивний серіал в змозі переказати.

Програшу не було меж. Пішли в хід і погpoзи пoкiнчити з собою, і повзання на колінах. Не спрацювало. А їсти щось треба.

Як працювала Олена продавцем-консультантом, до зустрічі з чоловіком, так і заново влаштувалася. Зате приходить на цю низькооплачувану роботу в шубі, золоті і смарагдах.

Я ж щиро не розумію, що заважало піти хоч кудись вчитися або практикуватися на фірмі чоловіка. Хоч якісь навички з’явилися б!

Я, звичайно, вірю, що «зловити Бога за бороду» приємно і здається, що ця казка ніколи не скінчиться, але. Навіть, якщо б він не пішов до коханки – люди смepтні. А раптом нещacний випaдок?

Дуже засмучує, що багато жінок, в таких ситуаціях, не думають на кілька ходів вперед і не «стелить соломку» на непередбачувані випадки.

Все буде Україна