Все буде Україна

На правах адміну додам образу, що тут грубо порушення Конституція України.

Конституційний Суд: для мирних зібрань дозвіл влади не потрібен.
У відео також коментарі заступника начальника міськвідділу та матері Дарини. Дивитися до кінця обов‘язково. 

За що – у прямій мові прес-офіцерки поліції Марії Юстицької:

– Встановлено, що 20-ти і 16-річні жителі Рівного на майдані Незалежності проводили мітинг несанкціоновано, тобто не подали заздалегідь відповідної заявки. Тому працівники поліції склали на хлопця та 16-річну дівчину в присутності матері адмінпротоколи за ст. 185-1 КУпАП (порушення порядку і організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій). Крім того, оскільки правопорушниця неповнолітня, на матір склали адмінпротокол за невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей за ст. 184 КУпАП. Всі матеріали скеровуватимуться до суду для прийняття рішення.

Журналісти Суспільного вирушили в міськвідділ. Про подробиці будемо інформувати.

__________

18:13 Прес-офіцерка поліції Марія Юстицька повідомила, що затримання як такого не було. Відвідування міськвідділу відбулося для складання адмін матеріалів.

__________

18:35

– Вона подзвонила своєму головному, він прийшов і сказав мені, що я все таки затримана. Вони кричали на мене, тисли, ця пані. – Сказала Суспільному неповнолітня учасниця акції протесту на Майдані Дарина Коцюруба. Вона декілька разів говорила мені, що я зіпсувала їй день.

Журналісти Суспільного запитали у начальника міськвідділу поліції, на якій підставі затримували учасників акції.

– Дівчину і хлопця не затримували, а запросили у підрозділ для складання матеріалів про адміністративне правопорушення, – сказав начальник Рівненського міськвідділу поліції Василь Зелінський. – Ми змушені були реагувати на правопорушення.

Про факт складання протоколів на учасників мітингу за імпічмент президента, 20-ти і 16-річні жителів Рівного на Майдані Незалежності повідомила прес-офіцерка поліції області Марія Юстицька.

На цьому відео все, що сказала журналістам Суспільного Дарина Коцюруба, яка зі своїм другом Романом стояла з плакатами в центрі міста, після чого правоохоронці, за словами дівчини, повели їх у відділок поліції. Нам стало відомо, що неповнітню Дарину з відділку вже забрала її мама.

__________

18:47

Ми запитали у адвоката Олександра Бражнікова чи зобов‘язана була поліція складати протокол, чи правомірно склали протокол на матір Дарини Коцюруби. Ось, що він нам відповів. Далі пряма мова:

– Якщо ознаки громадського заходу-акції дійсно відповідали мітингу, то складення протоколу за порушення порядку його проведення виглядає цілком обгрунтованим. Інша річ, чи був такий захід примусу виправданим і чи не було підстав для того, щоб обмежитись профілактичними заходами. Однак це не робить дії поліції незаконними їх правильність вже переходить у площину оцінки майстерності, а не законності професійної діяльності, яку оцінить вище начальство, в тому числі і щодо місця складення протоколу (на місці, чи у відділку). Стосовно відповідальності батьків за так званий недогляд за дітьми, то тут склад адміністративного правопорушення відсутній, адже мова йде про громадську позицію дітей, за яку батьки відповідальності нести не повинні, як от за ухилення від обов’язку годувати, одягати та сприяти навчанню, – каже Олександр Бражніков.
________
26 травня, 11:35

Ось яке роз’яснення на прохання Суспільного з приводу цієї ситуації надав Михайло Лебедь, член правління ГО «Правозахисна Ініціатива». Публікуємо без скорочення та змін:

«І. В Україні відсутність сповіщення органів влади про намір провести мирне зібрання не є правопорушенням, та не є «порушенням порядку організації або проведення» мирних зібрань.

Обов’язок сповіщати (повідомляти) органи влади про намір провести мирне зібрання (ч. 1 ст. 39 Конституції) не є імперативним, оскільки право на мирні зібрання без повідомлень випливає з комплексного аналізу норм Конституції та відсутності заборон і санкцій за неповідомлення в українському законодавстві:

1. Ч. 2. ст. 39 Конституції серед підстав для обмеження права на свободу зібрань не містить такої підстави як «на підставі відсутності завчасного сповіщення» влади про намір провести мирне зібрання; 
2. Ч. 1 ст. 22 Конституції визначає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Тобто людям і громадянам в сфері прав і свобод дозволено все, що прямо не заборонене законодавчими актами Верховної Ради України; 
3. Ч. 2 ст. 58 Конституції визначає, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. За правовою позицією Конституційного Суду затримання людини у будь-якому випадку не може бути визнане обґрунтованим, якщо діяння, які інкримінуються затриманому, на час їх вчинення не могли розцінюватися або не визнавалися законом як правопорушення (Рішення Конституційного Суду № 17-рп/2010). В Україні немає адміністративної та кримінальної відповідальності за неподання завчасного сповіщення. Немає і жодного закону України, який би забороняв проведення мирних зібрань без повідомлень.

Отже, вимога повідомляти владу не є імперативною. А отже наявність завчасного сповіщення не може бути «порядком організації або проведення» мирних зібрань, бо «порядк» за визначенням мав би бути чітким.

Через це прогресивні правозахисники та юристи висловлюють тезу, що попереднє сповіщення (повідомлення) влади про намір провести мирне зібрання в Україні, є правом, а не обов’язком.

Міжнародне право в галузі прав людини також не вимагає, щоб в національному законодавстві містилася вимога подання попереднього повідомлення про мирні зібрання. В Керівних принципах Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ та Венеціанської комісії Ради Європи зі свободи мирних зібрань сказано, що стихійні мирні зібрання слід вважати законними, та розглядати в якості очікуваної ознаки здорової демократії (§ 128). Влада, за умови збереження мирного характеру стихійного зібрання, повинна завжди сприяти його проведенню і забезпечувати його захист (§ 4.2), навіть якщо в законі відсутнє відповідне виключення з правил подачі повідомлень (§ 131).
Стихійні мирні зібрання є розповсюдженим світовим, європейським та українським явищем. Причиною зібрань без повідомлень бувають або раптові події, після яких одразу починається протест, або відсутність бажання повідомляти чи взагалі бачити на своєму мирному зібранні поліцію. Наприклад, якщо працівники поліції є супротивниками конкретного мирного зібрання і можуть чинити зібранню перепони, бо очільники і працівники мають інакші політичні погляди. Тобто в ситуаціях, коли поліція відмовляється виконати покладені на неї позитивні зобов’язання щодо захисту мирного зібрання і сприяння його проведенню (§ 4.1 та 113 Керівних принципів Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ та Венеціанської комісії Ради Європи зі свободи мирних зібрань).

ІІ. В Україні не існує «порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій». Притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185-1 КУпАП є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення («порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій») має бланкетний характер і відсилає до неіснуючого законодавчого акту українського парламенту. Зокрема в постанові Верховного Суду №5-49кс13 від 03.03.2014 про це йдеться наступне: «Порядок організації проведення зборів має бути встановлений Верховною Радою України і виключно на підставі закону, оскільки саме законами України визначаються права та свободи людини і громадянина, зокрема й право на мирні збори, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина». Виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадянина (п.п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції), єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент (ст. 75 Конституції), що означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони (Рішення Конституційного Суду № 17-рп/2002).

Відсутність в Україні «порядку організації або проведення» підтверджують і рішення Європейського суду з прав людини у справах «Вєренцов проти України» та «Шмушкович проти України». В цих рішеннях Європейський суд постановляє, що притягнення до адміністративної відповідальності за «порушення порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» в Україні сьогодні є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Ніякого покарання без закону). А Національна поліція України має забезпечувати систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 19 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Кожен поліцейський також зобов’язаний знати закони та інші нормативно-правові акти, що визначають його повноваження (п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Ст. 185-1 КУпАП є радянським анахронізмом. Вперше ця стаття з’явилась в Кодексі Української РСР про адміністративні правопорушення 03.08.1988, куди на хвилі боротьби з національно-визвольними рухами в Радянському Союзі була включена указом Президії ВР Української РСР № 6347-XI «Про відповідальність за порушення встановленого порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій». Загалом сам Кодекс про адмінправопрушення був ухвалений ще в 1984 році, і досі містить багато радянських рудиментів.
ІІІ. Рівненську молодь 25.05.2019 поліція затримувала (ст. 261 КУпАП) незаконно – під виглядом добровільного опитування (ст. 33 Закону «Про Національну поліцію»). А незаконне затримання людини є кримінальним злочином.
ІV. Уся поведінка поліції під час інциденту 25.05.2019 у м.Рівне, включно з абсурдним фактом складання адміністративного протоколу за ст. 184 КУпАП про «невиконання… обов’язків щодо виконання дітей» щодо матері протестувальниці, свідчить про політизацію поліцейських.

Інформація про погрози протестувальникам відкриття кримінального провадження за ст. 109 ККУ («Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади») викликає особливу тривогу і потребує додаткової перевірки. »

Джерело UA: Рівне