Володимир Зеленський: Я переїхав до Києва у 2003 році. У цьому місті народився мій син. Моя донька пішла у перший клас.
Я переїхав до Києва у 2003 році.
По собі знаю, що у столиці особливі відносини з тими, хто приїхав її підкорювати.
Це горде і суворе місто.
Київ не спішить відкривати свої обійми. Він придивляється.
Він може перемолоти тебе, а може стати рідним.
Потрібна мить, щоб закохатись в це місто.
І мить, щоб в ньому розчаруватись.
Але у Києва є одна унікальна риса – він точно не залишає байдужим.
Є те, що робить Київ – Києвом.
Це запах квітучих лип і шаурми біля метро.
Це суботня тиша ранкового Подолу і невтомний гул проспекту Перемоги.
Це краєвид із Володимирської гірки, чарівний цвіт каштанів і забудови «непорозуміння».
Так, у цього міста не все ідеально, але це робить Київ живим.
Не декоративним, а справжнім. За це ми його і любимо.
У цьому місті, знайшлось місце на карті для нашого Кварталу 95.
У цьому місті моя донька пішла у перший клас.
У цьому місті народився мій син.
І звичайно, в серці цього міста народжується свобода.
Київ, я люблю тебе!
Kyiv, I love you!
