Засуджувати інших — НЕБЕЗПЕЧНО для життя
Звичайно, часто виникають ситуації, коли людина заслуговує осуду. Саме вашого? Це не порожнє питання. Якщо людина нашкодила саме вам, то цим, перш за все, вона порушила рівновагу і ви є не джерелом нездорового потенціалу, а знаряддям сил, що прагнуть повернути рівновагу. Тоді порушник спокою отримає по заслугах, якщо ви скажете все, що про нього думаєте, а то і зробите певні дії в розумних межах. Але якщо предмет вашого осуду не зробив конкретно вам нічого поганого, значить не вам його звинувачувати.
Підійдемо до цього питання суто меркантильно. Погодьтеся, абсолютно безглуздо відчувати ненависть до вовка, який вбив овечку, коли ви спостерігаєте за цим по телевізору. Почуття справедливості постійно штовхає нас до засудження різних людей. Однак, це швидко входить у звичку і багато з роками перетворюються на професійних обвинувачувачів. Це дуже шкідлива звичка, засуджувати інших за думки і дії, що не спрямовані проти вас особисто. У більшості випадків, ви уявлення не маєте, що спонукало людину вчинити саме так. Може, на його місці у вас вийшло б ще гірше?
Отже, в результаті вашого осуду, ви створюєте надлишковий потенціал навколо власної персони. А як же, адже виходить, що наскільки поганий ваш підсудний, настільки ж гарні повинні бути ви самі. Раз вже у нього з’явилися роги і копита, то ви повинні бути ангелом. Ну, а оскільки крила у вас не ростуть, вступають у дію сили, що прагнуть повернути рівновагу. Методи цих сил будуть різні в кожній конкретній ситуації. Але результат цього всього буде один і той же: ви отримаєте щиглик в ніс. Залежно від сили і форми вашого осуду, цей щиглик може бути непомітним для вас, або таким сильним, що ви опинитеся на одній з найгірших ліній життя.
Ви самі можете скласти довгий список видів засудження та їх наслідків, але я для ясності наведу декілька прикладів.
Ніколи не зневажайте людей, за щоб то не було. Це найнебезпечніший вид засудження, тому що в результаті дії рівноважних сил, ви можете опинитися на місці того, кого зневажаєте. Для сил це найпряміший і найпростіший спосіб відновити рівновагу.
Зневажаєте жебраків і бомжів? Самі можете втратити гроші і будинок, ось і рівновагу відновлено.
Зневажаєте людей з фізичними вадами? Без проблем і для вас знайдеться нещасний випадок.
Зневажаєте алкоголіків і наркоманів? Запросто можете опинитися на їх місці. Адже такими не народжуються, а стають в силу різних життєвих обставин. Так, чому ці обставини повинні оминути вас?
Ніколи не засуджуйте своїх колег по роботі, за щоб то не було. У кращому випадку, ви зробите ті ж самі помилки. У гіршому, може виникнути конфлікт, який нічого доброго вам не принесе. Можна вилетіти з роботи, навіть, якщо ви абсолютно праві.
Якщо ви засуджуєте іншу людину вже тільки за те, що вам не подобається як вона одягнена, ви самі стаєте в сходах «хороший – поганий» на щабель нижче нього, тому що випромінюєте негативну енергію.
Якщо людина пишається своїми успіхами, або закохана сама у себе (і це теж), нічого поганого в тому немає. Безвідносна любов до себе самодостатня, тому вона нікому не заважає. Рівновага порушується тільки в тому випадку, якщо завищеній самооцінці протиставляється презирливе ставлення до чужих слабостей, недоліків або просто скромним досягненням. Тоді любов до себе перетворюється у самолюбство, а гордість у марнославство. Результатом дії рівноважних сил, знову ж таки, буде щиглик в ніс.
Презирство і марнославство – це вади людей. Тварини не знають, що це таке. Вони керуються тільки доцільним наміром і тим самим виконують волю досконалої природи.
Це тільки в казках звірі зображуються наділеними людськими рисами. Візьмемо гордого, самотнього і вільного вовка. Він, з людської точки зору, вселяє повагу. А ось товстощокий гризун – він любить набивати собі черевце, весело верещати і розмножуватися. Якби вовк мав зарозуміле презирство до гризуна, це було б неприродно і безглуздо.
Повернемо картину іншим боком. Такого вовка можна було б вважати нікчемою порівняно з цим товстеньким гризуном, який метушливо вовтузиться і радіє кожній миті свого життя, хоча в будь-який момент він може бути з’їдений.
Все відносно, але цю відносність людина створює у своїй уяві. У лева насправді немає ніякого величі та гідності. Ці риси йому приписані людьми. Ховрах має не менше гідності, ніж лев.
Дика природа досконаліша розумної людини. Вовк, як і будь-який хижак, не відчуває ні ненависті, ні презирства до своєї здобичі. (Спробуйте самі відчути ненависть і презирство до біфштексу.) А ось люди будують свої стосунки одне з одним на суцільних надлишкових потенціалах.
Велич тварин і рослин полягає в тому, що вони її не усвідомлюють. Свідомість принесла людині як вигідні переваги, так і шкідливе сміття на кшталт марнославства, презирства, комплексу провини та неповноцінності.
