Чого діти ніколи не пробачать батькам
1. Крик
По суті, кричати на дитину – розписуватися у власній безпорадності. Батьків, які підвищують голос на дітей, вони сприймають як невпевнених у собі, яким самим бракує терпіння. І дитині стає страшно. А ще крик вибудовує в дітях демонстративний характер: вони звикають до емоційних реакцій. Отож – вчіться стримуватися.
2. Глузування
Ніколи, ні за яких обставин не насміхайтеся зі своїх дітей. Запам’ятайте це, як аксіому. Тим більше при чужих людях. Незначну деталь, яка вам здається жартом, дитина може сприйняти, як нанесену навмисне образу.
3. Відсутність підтримки
Завжди підтримуйте своїх дітей, мотивуйте їх. Навіть проста фраза: “Я вірю, що у тебе все вийде” часом може допомогти дитині звернути гори на шляху до результату.
4. Порівняння з іншими дітьми
Це те, що дуже тисне на дитячу психіку, підриваючи її власне світосприйняття. Наводячи когось у приклад дитині, ми змушуємо її думати, що вона гірша. Ми думаємо, що таким чином стимулюємо дітей ставати кращими, а насправді відбувається все з точністю до навпаки. В результаті, такі діти виростають невпевненими, які не зможуть досягти успіху.
5. Контроль в особистому житті
Батькам часто складно змиритися з тим, що її дитина дорослішає. Вчорашній малюк розповідає про симпатії, закохується. Спочатку це забавно, потім починають виникати побоювання, а далі – бажання знати все про особисте життя дитини. А підлітків це дратує. Якщо дитина не ділиться з вами переживаннями, можливо, ви самі винні, набридаючи своїми питаннями.
6. Високі вимоги
Батькам хочеться, щоб їхня дитина була найкращою. Завжди й у всьому. Амбіції батьків, постійний тиск – можуть призвести до того, що з сина чи дочки виросте людина, якій мають всі підчинятися, або дитина почне бунтувати.
7. Ігнорування
Це те, що може привести до втрати зв’язку між батьками і дітьми. Дитина, що не відчуває підтримки від матері чи батька, починає шукати її поза домом. Закінчується це, як правило, сумно: стаючи дорослим, діти практично перестають спілкуватися з батьками.
